Позитивістська концепція права та історичне праворозуміння в контексті акультурації права

Abstract

Розглядається проблема діалектичності джерел права в західній традиції, взаємозв’язок позитивістської концепції права з нормативно-правовим актом, а також діалектична залежність історичного праворозуміння і правового звичаю на макро- і мікрорівнях. Традиційно закон можна вважати формально-юридичним вираженням змісту юридичних норм у писаному акті, що виходить від влади суверена і є результатом позитивістської концепції права. Правовий звичай як джерело права виражає історичне праворозуміння, систематизоване також у писаних актах. Тому вивчення акультураційних процесів передбачає аналіз типологічних особливостей вищезазначених джерел права.

Рассматривается проблема диалектичности источников права в западной традиции, взаимосвязь позити- вистской концепции права с нормативно-правовым актом, а также диалектическая зависимость исторического правопонимания и правового обычая на макро- и микроуровнях. Традиционно закон можно считать формально- юридическим выражением содержания юридических норм в писаном акте, которое исходит от власти суверена и является результатом позитивистской концепции права. Правовой обычай как источник права выражает историческое правопонимание, систематизированное также в писаных актах. Поэтому при изучении аккультурационных процессов следует учитывать типологические особенности вышеупомянутых источников права.

This article considers the problem dialecticism of legal sources in the Western tradition, namely the relationship of the positivist legal conception with regulatory legal act, as well as dialectical dependence of historical legal understanding and legal custom both the macro and micro levels. Traditionally, the law can be regarded as formal legal expression of the content of legal norms in the written act that comes from the power of the sovereign and is the result of the positivist legal conception. Legal custom as a legal source is the expression of historical understanding of law systematized in written acts. That is why stude of accultation processes considers typological features of the aforementioned legal sources.