Сверхсловные неологизмы военной тематики в современном русском языке

Abstract

Аннотация. 1980-е гг. XX в. – начало XXI в. в условиях, когда перестали действовать важные международные договоры, сдерживавшие после второй мировой войны гонку средств массового уничтожения людей, отмечены бес- прецедентной гонкой вооружений. Этот процесс нашёл отражение во фразеологических системах многих языков, в том числе в русском языке, где произошло кардинальное обновление военного лексикона. Значительное место в нём заняли сверхсловные неологизмы. Авторы статьи поставили перед собой цель – определить место сверхсловных не- ологизмов военной тематики в современном русском языке, в связи с чем необходимо было выявить их; определить причины и пути их освоения; установить их семантику, закономерности вхождения этих единиц в языковую систему и сферы их использования. В ходе исследования было установлено, что в современных средствах массовой информации, в публицистике, художественных текстах, в речах политиков и дипломатов используется более двухсот сверхсловных неологизмов военной тематики, большая часть которых не нашла должного отражения во фразеологических, эптоло- гических, неологических справочниках и в словарях иностранных слов и выражений современного русского языка. Их источниками могут быть как иностранные языки (по преимуществу англицизмы), так и внутренние национальные резервы. К наиболее активно обновляющимся за счёт сверхсловных неологизмов тематическим группам относятся наименования 1) новых видов оружия, 2) новых войсковых подразделений, 3) типичных для описываемого времени локальных и масштабных международных конфликтов, 4) способов ведения враждебных действий. Анализ причин появления этих единиц дал следующие результаты. Появление большинства предметных сверхсловных неологизмов военной тематики связано с экстралингвистическими факторами, и многие из них являются кальками и полукальками английских наименований. Процессуальные, адвербиальные, предикативные и прочие сверхсловные неологизмы, как правило, проходят более сложный путь освоения и структурируются за счёт национальных языковых ресурсов. Ключевые слова: сверхсловный неологизм, военная тематика, источники, англицизмы, внутренние языковые ресурсы.

Abstract. The 1980s of the 20th century – the beginning of the 21st century was the time when the important international treaties that restrained the race of the weapons of mass destruction after the World War II ceased to operate and the unprecedented arms race began. This process was reflected in the phraseological systems of many languages, including the Russian language, where the military lexicon was radically updated. The superword neologisms became the significant part of it. The article authors set the goal to identify the place of military superword neologisms in the modern Russian language. Here, the first things to do were to find them, to reveal the reasons and ways of their absorption, to clear their semantics and understand the rules of their entry into the language system and the spheres of use. In the study it was revealed that in modern mass media, journalism, literary texts, and in the speeches of politicians and diplomats there were used more than 200 military superword neologisms, most of which were properly reflected neither in phraseological, eptological, neological guides, nor in dictionaries of foreign words and expressions of the modern Russian language. Their sources could be both foreign languages (mainly Anglicisms) and domestic national reserves. The most actively updated thematic groups due to superword neologisms were names of 1) new types of weapons, 2) new military units, 3) local and large-scale international conflicts typical for the time described, 4) approaches to warfare. The reason analysis of the appearance of these units gave the following results. The appearance of most of the presentive military superword neologisms was dealt with extralinguistic factors, and many of them were loan translations or half-calques of the English names. Processual, adverbial, predicative and other superword neologisms, as a rule, went the more difficult way of absorption and got structured with the help of national language reserves. Keywords: superword neologism, military, sources, Anglicisms, national language reserves.

Анотація. 1980-і рр. XX ст. – початок XXI ст. в умовах, коли перестали діяти важливі міжнародні договори, що стримували після другої світової війни гонку засобів масового знищення людей, відзначені безпрецедентною гонкою озброєнь. Цей процес знайшов відображення у фразеологічних системах багатьох мов, у тому числі в російській мові, де відбулося кардинальне оновлення військового лексикону. Значне місце в ньому зайняли надслівні неологізми. Автори статті поставили перед собою мету – визначити місце надслівних неологізмів військової тематики в сучасній російській мові, у зв’язку з чим необхідно було виявити їх; визначити причини і шляхи їх засвоєння; встановити їх семантику, зако- номірності входження цих одиниць в мовну систему та сфери їхнього використання. Під час дослідження було встановле- но, що в сучасних засобах масової інформації, в публіцистиці, художніх текстах, у промовах політиків і дипломатів вико- ристовується більше двохсот надслівних неологізмів військової тематики, велика частина яких не знайшла належного ві- дображення у фразеологічних, ептологічних, неологічних довідниках і в словниках іншомовних слів та висловів сучасної російської мови. Їх джерелами можуть бути як іноземні мови (переважно англіцизми), так і внутрішні національні резер- ви. До тих тематичних груп, що найбільш активно оновлюються за рахунок надслівних неологізмів, належать наймену- вання: 1) нових видів зброї; 2) нових військових; 3) типових для описуваного часу локальних і масштабних міжнародних конфліктів, 4) способів ведення ворожих дій. Поява більшості предметних надслівних неологізмів військової тематики пов’язана з екстралінгвальними чинниками, і значна частина з них є кальками і напівкальками англійських найменувань. Процесуальні, адвербіальні, предикативні та інші надслівні неологізми, як правило, проходять більш складний шлях засвоєння і структуруються за рахунок національних мовних ресурсів. Ключові слова: надслівний неологізм, військова тематика, джерела, англіцизми, внутрішні мовні ресурси.