Біблійна концептосфера драми Спиридона Черкасенка "Ціна крові"

Abstract

Анотація. У статті досліджується біблійна концептосфера драми «Ціна крові» українського письменника-модер- ніста Спиридона Черкасенка. Увага зосереджується на системному аналізі біблійних образів-концептів, творчо пере- осмислених у п’єсі митця. Оскільки сучасне літературознавство активно вивчає взаємозв’язок Біблії і творчих систем українських письменників, такий вектор наукової аналітики доробку С. Черкасенка є актуальним. У праці наголошується, що біблійні коди є ключем до розуміння ідейного змісту твору «Ціна крові», до осмис- лення її кореляції з іншими модерністськими художніми текстами на подібну тематику, зокрема з драмою Лесі Укра- їнки «На полі крові». Зазначено, що для С. Черкасенка важливим завданням було закласти в семантику образу Юди національний зміст, ідею боротьби за національне звільнення. Трактування основних біблійних концептів (Юда й Ісус) відбувається на основі аналізу текстової стратегії автора, окресленні ідейного змісту твору. Семантичне поле худож- ньої версії про Юду розширюють також образи-концепти Єгова, Ізраїль, Єрусалим, Голгота, Петро, Тома, Йоанна, Магдалина ін. Рецепція євангельського образно-змістового матеріалу в драмі «Ціна крові» характеризується опертям на кано- нічну версію зради Юди із доповненням мотивації вчинку персонажа ‒ його прагненням здобути свободу для свого народу. С. Черкасенко свідомо обирає жанр драматичної поеми, який дозволяв увиразнити простір конфліктності, розкрити постать Юди у взаємодії із іншими учасниками відомої євангельської історії. Таким чином, автор доповнює своїм твором художні інтерпретації зради Христа, розширює її мотиваційне поле, творить оригінальну художню кон- цепцію образу Юди, вступаючи в діалог із іншими моделями в аналізі традиційного літературного сюжету. Новозапо- вітний матеріал став простором для вираження художніх ідей С. Черкасенка, його творчих орієнтацій на оновлення змісту національного письменства. Ключові слова: концептосфера, Черкасенко, драма, модернізм, біблійна образність, рецепція, канонічна версія, традиційний сюжет.

Abstract. The paper explores the biblical conceptual sphere of the drama «The Price of Blood» by the Ukrainian modernist writer Spyrydon Cherkasenko. The focus is on a systematic analysis of the biblical images-concepts creatively conceived in the artist’s play. Since modern literary criticism actively studies the relationship between the Bible and the creative systems of Ukrainian writers, such a direction of scientific analysis of the work of S. Cherkasenko is relevant and up-to-date. The main tasks of the article are the following - to reveal the ways of mastering the New Testament plot about the betrayal of Judas in the writer’s drama; to emphasize the innovative accents in the interpretation of the plot; to find out the motives of the author’s appeal to the portrait of Judas, his artistic tasks in outlining the phenomenon of betrayal; to characterize the key biblical images-concepts, which the artist incorporates into the text and on the basis of which he expresses his own view on the problems of national and universal existence. The paper emphasizes that biblical codes are the key to understanding the ideological content of the work «The Price of Blood», to understanding its correlation with other modernist literary texts on similar topics, including Lesya Ukrainka’s drama «In the Field of Blood». It has been emphasized that S. Cherkasenko’s important task was to represent in the semantic structure of Judas’s image the national content, and the idea of the struggle for national liberation. The interpretation of the basic biblical concepts related to the betrayal of Christ is based on several motivational levels: personal, existential, national. The semantic field of the artistic version of Judas is expanded by the conceptual images of Jehovah, Israel, Jerusalem, Johanna, Magdalene, the unbeliever Thomas, Golgotha, and others. The reception of the evangelical figurative material in the drama «The Price of Blood» is characterized by the reliance on the canonical version of Judas’s betrayal, supplemented by the motivation of the character’s actions by his desire to gain freedom for his people. S. Cherkasenko consciously chooses the genre of dramatic poem, allowing him to express the space of conflict, to reveal the figure of Judas in the interaction with other participants in the famous gospel story. Thus, the author complements his work with artistic interpretations of the betrayal of Christ, expands its motivational field, creates an original artistic concept of the image of Judas, entering into a dialogue with other models in the analysis of the traditional literary plot. The New Testament material became a space for expressing S. Cherkasenko’s artistic ideas, his creative orientations on updating the content of national literature. Keywords: conceptosphere, Cherkasenko, drama, modernism, biblical imagery, reception, canonical version, traditional plot.