Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/35360
Назва: Вплив соціально-економічних факторів на розвиток неформальної зайнятості в Україні
Інші назви: -
Автори: Варга, Наталія Іллівна
Ключові слова: неформальна зайнятість, легалістський підхід, структуралістський підхід, самозайнятість, домогосподарство.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Габітус: науковий журнал. Одеса : Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій
Бібліографічний опис: Вип. 10. C. 44–49.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено вплив соціаль- но-економічних факторів на розвиток і функціонування неформальної зайнятості. Викладаються теоретичні основи дослід- ження – роботи вчених, які досліджували роз- виток, теорії поширення і функціонування неформальної зайнятості. Закцентовано увагу на двох підходах – легалістському і структуралістському. Автор прагнув з’ясу- вати взаємозалежність між такими соці- ально-економічними категоріями, як рівень безробіття, кількість малих підприємств, середньомісячна заробітна плата, внутріш- ній валовий національний продукт, та масш- табами поширеності неформальної зайня- тості в українському суспільстві. Основна увага звертається на масовість та важко- доступність дослідження реальних показни- ків поширеності неформальної зайнятості, тому що офіційно зареєстровані працівники можуть бути також залучені у неформаль- ній сфері через отримання заробітної плати «у конверті». Відзначається, що тимчасова, неповна та часткова зайнятість (зайнятість на основі погодинних контрактів, на основі договорів на виконання певного обсягу робіт, сезонна зайнятість тощо) набули широкого поширення в нашій країні в умо- вах перехідної економіки як стратегія адап- тації до мінливих умов соціально-еконо- мічного життя. Ці форми нестандартної зайнятості з погляду раціонального вико- ристання особливо вигідні роботодавцю, оскільки дозволяють наймати працівни- ків на короткий термін, перенавантажу- вати їх роботою, сплачуючи мінімальні податкові відрахування державі. Водночас неформальна, вторинна зайнятість доз- воляє певною мірою забезпечити мобіль- ність та збільшити шанси на зайнятість в цілому, зменшуючи ризик безробіття. Це, безумовно, відповідає інтересам працівни- ків. Зазначається, що до об’єктивних недо- ліків неформальної зайнятості працівників належать такі: низький рівень оплати праці, відсутність контролю за безпекою робочих місць, відсутність кар’єрних пер- спектив. У статті обґрунтовується необ- хідність вивчення неформальної зайнято- сті, а також важливість її регулювання. Узагальнено, що неформальна і офіційна сфери економічної діяльності є певною цілісністю, а їх розвиток і функціонування відбувається комплементарно, адже функ- ціонують вони в певних соціально-економіч- них умовах.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/35360
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри соціології і соціальної роботи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10.pdf315.52 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.