Особливості біохімічних властивостей окремих представників мікробіоти пародонтальних кишень при генералізованому пародонтиті

Abstract

Хронічні запально-дистрофічні ураження тканин пародонта є широко розповсюдженими в Україні та світі захворюваннями зі складними етіологією та патогенезом. Мета дослідження – встановити біохімічні та культуральні властивості мікроорганізмів пародонтальних кишень у пацієнтів з гострим перебігом генералізованого пародонтиту за допомогою бактеріологічного методу. Матеріали та методи дослідження. Виконано забір вмісту пародонтальної кишені у 10 пацієнтів стоматологічного закладу охорони здоров’я із подальшим висіванням на поживні і диференційно-діагностичні поживні середовища в бактеріологічній лабораторії, протягом чого було проведено ідентифікацію виділених культур, а також досліджено біохімічні і ферментативні властивості ізолятів. Результати. Виявлено патогенні й умовнопатогенні мікроорганізми із аеробів та факультативних анаеробів, які володіли широким спектром біохімічних властивостей (додаткові фактори колонізації та патогенної дії). Гноєрідна мікрофлора виявлялася в 70,00% випадків. Ізоляти Streptococcus, Staphylococcus та P. aeruginosa були переважно β-гемолітичними (за винятком E. faecalis і S. pneumoniae). Ідентифіковані бактерії кишкової групи та родини Klebsiella були лактозо- і глюкозопозитивними, найбільш фермантативно активним мікроорганізмом була K. oxytoca. Біохімічні властивості мають суттєве значення у потенційній здатності умовно-патогенних мікроорганізмів набувати ознак патогенності. Титр бактерій, їх гемолітичні та протеолітичні властивості значною мірою впливають на рівень вірулентності мікроорганізмів. Здатність до гемолізу еритроцитів, виявлена у більшості ізолятів, дозволяє віднести виділені штами до потенційно патогенних. Встановлено, що персистенція умовно-патогенних мікроорганізмів з високим рівнем вірулентності визначає перебіг та інтенсивність запального процесу пародонтальних тканин. Висновки. Дослідження ролі патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів у розвитку і підтримці тривалого запалення тканин пародонта є актуальним питанням медичної науки і є необхідним для верифікації лікувальних схем та виконання вимог інфекційного контролю.

Резюме.Хронические воспалительно-дистрофические поражения тканей пародонта являются широко распространенными в Украине и мире заболеваниями со сложными этиологией и патогенезом. Цель исследования: установить биохимические и культуральные свойства микроорганизмов из пародонтальных карманов у пациентов с острым течением генерализованного пародонтита при помощи бактериологического метода. Материал и методы исследования. Выполнен забор содержимого пародонтального кармана у 10 пациентов стоматологического учреждения здравоохранения с последующим посевом на питательные и дифференциально-диагностические питательные среды в бактериологической лаборатории, в течение чего было проведено идентификацию выделенных культур, а также исследованы биохимические и ферментативные свойства изолятов. Результаты. Определены патогенные и условно-патогенные микроорганизмы – аэробы и факультативные анаэробы, обладающие широким спектром биохимических свойств (дополнительные факторы колонизации и патогенного действия). Гноеродная микрофлора определялась в 70,00% случаев. Изоляты Streptococcus, Staphylococcus и P. aeruginosa были преимущественно β-гемолитическими (за исключением E. faecalis и S. pneumoniae). Идентифицированные бактерии кишечной группы и семейства Klebsiella были лактозо- и глюкозоположительными, наиболее фермантативно активным микроорганизмом была K. oxytoca. Биохимические свойства имеют существенное значение в потенциальной способности условно-патогенных микроорганизмов приобретать признаки патогенности. Титр бактерий, их гемолитичские и протеолитические свойства в значительной степени влияют на уровень вирулентности микроорганизмов. Способность к гемолизу эритроцитов, определенная у большинства изолятов, позволяет отнести выделенные штаммы к потенциально патогенным. Определено, что персистенция условно-патогенных микроорганизмов с высоким уровнем вирулентности определяет ход и интенсивность воспалительного процеса в пародонтальных тканях. Выводы. Исследование роли патогенных и условно-патогенных микроорганизмов в развитии и поддержке длительного воспаления тканей пародонта является актуальным, и необходимо для верификации лечебных схем и требований инфекционного контроля. Ключевые слова: стоматология, пародонтит, микроорганизмы, биохимические свойства, ферментация.

Abstract. Chronic inflammatory-dystrophic lesions of periodontal tissues are widespread in Ukraine and the world diseases with complex etiology and pathogenesis. The purpose of the study: to establish the biochemical and cultural properties of microorganisms in periodontal pockets in patients with acute generalized periodontitis using a bacteriological method. Materials and methods: the contents of the periodontal pocket were taken from 10 patients with subsequent seeding on nutrient and differential diagnostic media in the bacteriological laboratory. Cultural, as well as the biochemical, and enzymatic properties of bacterial isolates were identified. Results: Pathogenic and opportunistic microorganisms (aerobes and facultative anaerobes), which had a wide range of biochemical properties (additional factors of colonization and pathogenic action) were identified. Purulent microflora was detected in 70.00% of cases. Isolates of Streptococcus, Staphylococcus and P. aeruginosa were predominantly β-hemolytic (except for E. faecalis and S. pneumoniae). The identified bacteria of the intestinal group and the Klebsiella family were lactose- and glucose-positive, K. oxytoca was the most enzymatically active microorganism. Conditionally pathogenic microorganisms of periodontal tissues and oral cavity, as well as the human body as a whole, belong to the facultative microbiota. It is shown that the level of inflammatory process varies with the number of associates of opportunistic pathogens isolated from the inflammatory process. In titers of 102 –104 CFU / ml, representatives of the facultative microbiota, as a rule, do not show their pathogenic qualities. At the same time, biochemical properties are essential in the potential ability of opportunistic pathogens to acquire signs of pathogenicity. The titer of bacteria, their hemolytic and proteolytic properties significantly affect the level of virulence of microorganisms. The ability to hemolysis of erythrocytes, found in most isolates, allows to attribute the isolated strains to potentially pathogenic. It is established that the persistence of opportunistic pathogens with a high level of virulence determines the course and intensity of the inflammatory process of periodontal tissues. Conclusions: The study of the role of pathogenic and opportunistic microorganisms in the development and maintenance of long-term inflammation of periodontal tissues is a topical issue in medical science and is necessary for the verification of treatment regimens and compliance with infection control.