Гендерний мейнстримінг у кримінальному праві україни: основні акценти реформ у сфері протидії сексуальним злочинам

Abstract

У статті здійснюється спроба розробити пояснювальну модель українських реформ в галузі кримінального права у сфері протидії сексуальним злочинам у зв’язку з імплементацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції),узагальнити основні акценти цього реформування. Аналітичний фокус дослідження виведений авторкою зі структуралістського бачення гендерних нерівностей і відмінностей у суспіль- стві та концептуальної рамки гендерного мейнстримінгу як визнаної на міжнародно-правовому рівні стратегії досягнення гендерної рівно- сті. Авторка доводить, що релевантна оцінка досліджуваних реформ потребує використання гендерної оптики, а глибока трансформація в сфері протидії сексуальному насильству можлива за умови розуміння інтерперсонального злочину як вияву структурних нерівностей у гендерованому суспільстві. Структурні нерівності між жінками та чоловіками у політичному, економічному, інформаційному полі призводять до надмірної пред- ставленості жінок серед жертв гендерно зумовленого сексуального насильства. Його викорінення можливе за умови створення інстру- ментів, спрямованих на просування гендерної рівності. Комплексне бачення гендерної рівності має враховувати такі її аспекти: формальна рівність (формальний юридичний обов’язок однакового ставлення до жінок і чоловіків як до рівних), субстантивна (сутнісна) рівність (забезпечення фактичної рівності, тобто рівних для жінок і чоловіків стартових можливостей і сприятливих умов для досягнення рівності результатів), трансформативна рівність (транс- формація інститутів, систем і структур, які закріплюють гендерні упередження, реалізація стратегій, що мають на меті перерозподіл влади та ресурсів серед жінок і чоловіків). Укорінене в області гендерного підходу до права на теоретичному ґрунті структуралізму бачення потенціалу реформ дало змогу авторці дійти висновків, що центральними акцентами реформаторської перспективи є повага до сексуальної автономії людини, комуні- кативність згоди, захист найбільш вразливих категорій осіб. Змістовне та ціннісне наповнення таких вимог становлять важливу частину цього дослідження. Ключові слова: сексуальне насильство, гендерне насильство, протидія сексуальним злочинам, зґвалтування, сексуальна автономія, добровільна згода.

The article attempts to provide an explanatory model of Ukrainian criminal law reforms on the combating sexual crimes regarding to the implementation of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention) and summarizes the main points of this reform to creating the national framework. The author’s analytical focus is derived from the author’s structuralist vision of gender inequalities and differences in society and the conceptual framework of gender mainstreaming as a strategy for achieving gender equality recognized at the international legal level. The author argues that a relevant assessment of the studied reforms requires the use of gender optics, and a profound transformation on the combating sexual violence is possible only if we understand interpersonal crime as a manifestation of structural inequalities in a gendered society. Structural inequalities between women and men in the political, economic and information fields lead to an over-representation of women among victims of gender-based sexual violence. Its eradication is possible with the creation of tools aimed to promoting gender equality. A comprehensive vision of gender equality should take into account such aspects as: formal equality (formal legal obligation to treat women and men equally), substantive equality (ensuring de facto equality, it means equal starting opportunities for women and men and favorable conditions for achieving equality of results), transformative equality (transformation of institutions, systems and structures that perpetuate gender bias, and implementation of strategies aimed to redistribution of power and resources among women and men using patterns of interaction based on substantive equality). The vision of the potential of reforms rooted in the gender approach to law and the theoretical basis of structuralism led the author to the conclusion that the central accents of the reformist perspective are: respect for sexual autonomy, communicative consent, protection of the most vulnerable young people. The content and the value of these requirements are an important part of study. Key words: sexual violence, gender violence, counteraction to sexual violence, rape, sexual assault, sexual autonomy, voluntary consent.