Методологічне значення принципу достовірності в судово-експертній діяльності

Abstract

Висновок експерта є важливим, а в низці випадків – основоположним джерелом доказів. При цьому всі вчені одностайні в думці, що судова експертиза з’явилася як результат взаємодії природних, технічних і гуманітарних наук. Разом із тим судова експертиза є одним з розділів криміналістики, тому вона належить до юридичних наук. Сучасні досягнення науки і технології все більш широко впроваджуються в практику судової експертизи, що істотно розширює її мож- ливості. Якщо раніше експертиза виконувала допоміжні функції в розслідуванні злочинів та в доведенні їх у суді, то тепер вона починає відігравати вирішальну роль, часом визначаючи хід розслідування і надаючи найбільш вагомі докази в суді. Ці обставини визначають підвищення вимог до достовірності і оперативності експертизи. В той же час змінюється сутність самої експертизи. Від професії, заснованої на індивідуальному досвіді і знаннях експерта, до діяль- ності, в якій визначальну роль відіграють технічне забезпечення і розвиненість інфраструктури лабораторії, наукова обґрунтованість методів, які використовуються, в тому числі широке використання математичного апарату. Це тягне за собою реформування системи судово-експертної діяльності, основними цілями якої є підвищення достовірності результатів досліджень і виключення людського факто- ра (потенційної упередженості експерта), що забезпечує більш високу довіру до результатів експертизи всіх сторін процесу. У статті викладено міркування про те, чи можна вважати достовірність одночасно і принципом права, і функціональним принципом судово-експертної діяльності. Розкриваючи методологічне значення достовірності, яке ще не отримало повного та послідовного законо- давчого закріплення у праві, зроблено висновок, що фактично достовірність розуміється і застосовується українським правосуддям та екс- пертами саме як принцип права, як імперативний показник якості судово-експертної діяльності всіх її процесуальних форм судочинства. Ключові слова: достовірність, експертний висновок, експертні докази, методологія експертизи, принцип права.

The expert’s opinion is important, and in some cases a fundamental source of evidence. At the same time, all scientists are unanimous in the opinion that forensic examination appeared as a result of the interaction of natural, technical and human sciences. However, forensic science is one of the sections of criminology and, consequently, refers to the legal sciences. Modern advances in science and technology are increasingly being introduced into the practice of forensic science, which significantly expands its capabilities. If earlier the examination performed auxiliary functions in the investigation of crimes and in proving them in court, now it begins to play a decisive role, sometimes determining the course of the investigation and providing the most compelling evidence in court. These circumstances determine the increase in requirements for the reliability and efficiency of the examination. At the same time, the essence of the examination itself is changing. From the profession, based on individual experience and knowledge of the expert, to activities in which the technical role and development of laboratory infrastructure play a decisive role, the scientific validity of the methods used, including the widespread use of mathematical apparatus. This entails reforming the system of forensic activities, the main objectives of which are to increase the reliability of research results and eliminate the human factor (potential bias of the expert), which provides greater confidence in the results of expertise of all parties. The article discusses whether authenticity can be considered both a principle of law and a functional principle of forensic science. Revealing the methodological significance of authenticity, which has not yet received full and consistent legislative enshrinement in law, an analysis is made which leads to the conclusion that in fact authenticity is understood and applied by Ukrainian justice and experts as a principle of law, as an imperative indicator of quality of forensic activities. litigation. Key words: reliability, expert opinion, expert evidence, examination methodology, principle of law.