Торговельні угоди як засіб заохочення права на розвиток

Abstract

У статті досліджується юридична природа, формування, ключові елементи та механізми забезпечення права на розвиток. Зокрема, підкреслюється його належність до так званих «солідарних прав», визначається зовнішній ы внутрішній вимір зобов’язань держав щодо його реалізації. Автор характеризує джерела закріплення права на розвиток, звертаючи увагу на його універсальний обов’язковий харак- тер, ще не сформований ні в договірному, ні у звичаєвому праві, а також наводить регіональну практику заохочення права на розвиток. У статті проаналізовано вплив торговельних угод на забезпечення реалізації права на розвиток, а також охарактеризовано роль економічної дипломатії в цьому процесі. Автором було з’ясовано, що натепер близько 70% всіх зовнішньоторговельних угод містять «кла- узулу про права людини» – положення, яке сприяє досягненню цілей сталого розвитку, забезпечує повагу до прав людини і є своєрідною рівновагою між міжнародно-правовими зобов’язаннями, політичною доцільністю та економічним інтересом. У статті звернено особливу увагу на досвід України у впровадженні орієнтованого на забезпечення прав людини підходу до розви- тку завдяки укладенню торговельних угод. Автором було визначено коло проблемних питань, пов’язаних із незначною кількістю угод, які вмістять клаузулу про права людини, відсутністю адекватної нормативно-правової та інституційної бази, а також ресурсів для проведен- ня попередньої експертизи зовнішньоторговельних угод на їх відповідність зобов’язанням у сфері прав людини. Крім безпосереднього впливу у формі спеціальних положень, які встановлюють зобов’язання щодо підтримки відповідного міжна- родним стандартам рівня дотримання прав людини, і завдяки створенню моніторингових місій чи інших наглядових органів за участю держав-контрагентів торговельні угоди дають позитивний ефект також через збільшення експорту, що дозволяє накопичити валютні резерви, створити нові робочі місця, диверсифікувати виробничі потужності і посприяти сталому розвитку. Ключові слова: право на розвиток, солідарні права, торговельна угода, клаузула про права людини, правове регулювання.

The article examines the legal nature, formation, key elements and mechanisms for ensuring the right to development. In particular, it emphasizes its belonging to the so-called “solidarity rights”, determines the external and internal dimension of the obligations of States to implement it. The author characterizes the sources of recognition of the right to development, paying attention to its universal binding nature, which has not yet been formed in either contractual or customary law, and also gives the example of the regional practice of promoting the right to development. The article analyzes the impact of trade agreements on ensuring the realization of the right to development, as well as describes the role of economic diplomacy in this process. The author found that today about 70% of all foreign trade agreements contain a “human rights clause”, a provision that contributes to the goals of sustainable development, ensures respect for human rights and constitutes a kind of balance between international legal obligations, political expediency and economic interest. The article pays special attention to Ukraine’s experience in implementing a human rights-oriented approach to development through trade agreements. The author identified a number of problematic issues related to the small number of agreements containing a human rights clause, the lack of adequate legal and institutional framework, as well as resources for a preliminary examination of foreign trade agreements with regard to their compliance with human rights obligations. However, in addition to the direct impact in the form of special provisions that establish obligations to maintain international standards of human rights, in particular through the establishment of monitoring missions or other oversight bodies with the participation of counterparty states, trade agreements also have a positive effect. through increased exports, which allows to accumulate foreign exchange reserves, create new jobs, diversify production capacity and, ultimately, promote sustainable development. Key words: right to development, solidarity rights, trade agreement, human rights clause, legal regulation.