Обов’язкова вакцинація на тлі людської свободи

Abstract

У статті проаналізовано питання, пов’язані з розглядом обов’язкової вакцинації як державного втручання до прав людини, що може призвести до обмеження певних прав і свобод. З цією метою аналізується судова практика зарубіжних країн, зокрема Італії, практика Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України. Особлива увага акцентується на обов’язковості вакцинації, внаслідок чого досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я. Все частіше відсутність щеплення у кожної конкретної людини починає сприйматися як загроза громадському здоров’ю, що призводить до дискусії про обсяг позитивних обов’язків у цій сфері з боку держави. Важливим при цьому залишається захист людської свободи та верховенства права. У статті наголошується на проблемах, що виникають під час вакцинації, а саме – довіра до лікарів, якість власне вакцин та виникнення так званих «антивакцинаційних рухів», які створюють загрозу для колективного імунітету суспільства. Крім того, зазначається, що на даний момент відсутня єдина перевірена стратегія реалізації політики вакцинації, що застосовувалася б у всіх чи в більшості країн Європи. Так, в зв’язку з цим, одні країни використовують широкий спектр заходів рекомендаційного і просвітницького характеру, а інші застосовують політику запровадження законом списку обов’язкових вакцин і санкцій при відмові від них. Зроблено висновок, що обов’язкова вакцинація, яка встановлена законом, узгоджується з людською свободою та верховенством права, оскільки є пропорційним засобом для досягнення важливої суспільної мети – захисту здоров’я населення, а відтак – прав людини у цій сфері. Загрози новітніх пандемій останнім часом лише стверджують такий висновок, оскільки йдеться про захист навіть людського життя (права на життя), а не лише здоров’я. Основним засобом протидії COVID-19 вважається створення та запровадження вакцини. При цьому важливими питаннями залишаються методи впровадження вакцинації з боку держави, співвідношення в них санкцій закону із діалогом та переконанням суспільства. Ключові слова: права людини, вакцинація, обов’язкова імунізація, антивакцинаційний рух, колективний імунітет.

The article analyses the issues related to the consideration of compulsory vaccination as a state interference in human rights, which may lead to the restriction of certain rights and freedoms. According to this aim, the law case of foreign countries, particularly in Italy and also the law case of the European Court of Human Rights and the Supreme Court of Ukraine were analyzed. Special attention is paid to the obligation to vaccinate, as a result of which the goal is achieved - the common good in the form of the right to safety and health. Increasingly, the lack of vaccination in each individual is beginning to be perceived as a threat to public health, leading to a debate about the extent of positive responsibilities in this area by the state. At the same time, the protection of human freedoms and the rule of law remains important. The article emphasizes the problems that arise during vaccination, namely - confidence in doctors, the quality of the vaccines themselves and the emergence of so-called «anti-vaccination movements», which can cause a threat to the collective immunity of society. In addition to this, it is noted that at the present there is no single proven strategy for the implementation of vaccination policies that would be applied in all or most European countries. As a result, some countries use a wide range of advisory and educational measures, while others pursue a policy of introducing a list of mandatory vaccines and sanctions when waiving them. It is concluded that compulsory vaccination, which is established by law, is consistent with human freedoms and the rule of law, as it is a proportionate means to achieve an important public goal - the protection of public health and, consequently, human rights. The recent threat of pandemics only confirms this conclusion, as it is about protecting even human life (the right to life), not just health. The main means of counteracting COVID-19 is the creation and introduction of a vaccine. At the same time, the methods of introduction of vaccination by the state, the correlation of the sanctions of the law with the dialogue and convictions of the society remain important. Key words: Human rights, vaccination, mandatory vaccination , anti-vaccination movement, collective immunity.