Проблеми правового регулюваннястатусу представництв іноземних юридичних осіб,як платників податку на прибуток в Україні

Abstract

У запропонованій статті розглянуто поточний стан та перспективи правового регулювання статусу представництв іноземних юридичних осіб, як платників податку на прибуток підприємств в Україні. Чинні норми Податкового кодексу України допускають тлумачення, які можуть мають негативні наслідки для представництв іноземних юридичних осіб – нерезидентів, які не здійснюють в Україні підприємницьку діяльність, направлену на отримання прибутку, а здійснюють лише підготовчу та допоміжну діяльність щодо основного виду діяльності такого нерезидента. За певних обставин органи Державної податкової служби України визнають такі представництва нерезидентів з метою оподаткування постійними представництвами та вимагають сплати податку на прибуток. Проте це не відповідає характеру та змісту діяльності таких представництв. Особливої актуальності ця проблема набула після того, як до Податкового кодексу було внесено зміни Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX. Цей Закон було прийнято задля імплементації плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) в податкове законодавство України. Зокрема, зміни направлені на боротьбу зі штучним уникненням статусу постійного представництва. Проте ці зміни створили проблеми і для відокремлених підрозділів компаній – нерезидентів, які за змістом своєї діяльності не є постійними представництвами. У статті докладно проаналізовано зміст та критерії визначення постійного представництва нерезидента. Проаналізовано поточну судову та роз’яснювальну практику щодо цих норм. Проведено порівняння з окремими міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування та Типовою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими і країнами, що розвиваються. Запропоновано зміни до Податкового кодексу України, які мають на меті більш чітко визначити правовий статус некомерційних представництв нерезидентів з метою недопущення випадків застосування до них контролюючими органами загальних норм щодо оподаткування податком на прибуток підприємств. Ключові слова: податок на прибуток підприємств, юридична особа – нерезидент, представництво нерезидента, постійне представництво, некомерційне представництво, господарська діяльність, підприємницька діяльність.

The proposed article considers the current state and prospects of legal regulation of the status of representative offices of foreign legal entities as payers of corporate income tax in Ukraine. The existing rules of the Tax Code of Ukraine allow for interpretations that may have negative consequences for representative offices of foreign legal entities - non-residents who do not carry out business activities in Ukraine aimed at making a profit, but only carry out preparatory and ancillary activities for such nonresident. Under certain circumstances, the bodies of the State Tax Service of Ukraine recognize such representations of non-residents for the purpose of taxation by permanent representations and require the payment of income tax. However, this does not correspond to the nature and content of the activities of such representations. This problem became especially relevant after the Tax Code was amended by the Law of Ukraine of 16.01.2020 № 466-IX. This Law was adopted for the implementation of the BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) plan in the tax legislation of Ukraine. In particular, the changes are aimed at combating the artificial avoidance of the status of permanent representation. However, these changes also created problems for separate divisions of non-resident companies, which are not permanent establishments in terms of their activities. The article analyzes in detail the content and criteria for determining the permanent establishment of a non-resident. The current judicial and explanatory practice on these norms is analyzed. A comparison has been made with individual international treaties on the avoidance of double taxation and the United Nations Model Convention on the Avoidance of Double Taxation in Relations between Developed and Developing Countries. Amendments to the Tax Code of Ukraine are proposed, which aim to more clearly define the legal status of non-profit offices of non-residents in order to prevent cases of application by the supervisory authorities of general rules on corporate income tax. Keywords: corporate income tax, non-resident legal entity, non-resident’s representative office, permanent establishment, non-profit representative office, business activity, entrepreneurial activity