Міжнародно-правове регулювання системи управління Панамським каналом

Abstract

У статті проаналізовано особливості системи управління Панамським каналом на сучасному етапі його розвитку. Положення Основного закону адміністрації Панамського каналу № 19 ( від 11 червня 1997) прийняті Панамськими законодавчими зборами дали змогу дослідити особливості міжнародно-правового регулювання складових адміністрації каналу, його структуру, основні обов’язки, правила, яким має підпорядковуватися адміністрація. Законом установлено, що канал становить невіддільну спадщину країни Панама; тому, він не може бути проданий, закладений, або інакше обтяжений або переданий. Адміністрації каналу належить виняткове право на проведення операцій, керування, збереження, обслуговування, поліпшення, і модернізацію каналу, а також операцій і пов’язаних послуг, відповідно до чинних юридичних і конституційних регулюючих положень, щоб Канал міг працювати безпечним, безперервним, ефективним, і прибутковим способом. Адміністрація одержала право повного або часткового делегування третім особам, впровадження й виконання певних проектів, робіт або послуг. Основною метою функцій, переданих Адміністрації, встановлене те, що канал завжди повинен залишатися відкритим для мирного й безперервного транзиту суден із усіх країн світу, без дискримінації, відповідно до умов і вимог, встановленими в Конституції, міжнародних договорах, цьому законі й Регулюючих положеннях. Діяльність каналу не може бути перервана з будь якої причини. У прикінцевих положеннях закону передбачено, що має бути позадоговірна відповідальність за збитки Адміністрації, її працівникам або активам відповідно до загального права. Закон про позовну давність для Адміністрації і його працівників, щоб вимагати компенсації за збитки, згадані в попередньому параграфі, встановлювався у два роки. Окремо розглянуто особливості регулювання питань обслуговування Панамського каналу, означена відповідальність за порушення правил перебування у Панамському каналі. Зроблено висновки, що законодавство щодо Панамського каналу продовжує перебувати на достатньо низькій нормотворчій техніці, а також, що актуальними питаннями залишаються лоцманське проведення і його забезпечення, навігаційна безпека, діяльність маяків і шлюзів тощо. Ключові слова: Панамський канал, міжнародно-правове регулювання, система управління, міжнародне право.

The article analyzes the features of the Panama Canal management system at the present stage of its development. The provisions of the Basic Law of the Panama Canal Administration № 19 (June 11, 1997) adopted by the Panamanian Legislative Assembly made it possible to investigate the peculiarities of international legal regulation of the canal administration, its structure, basic responsibilities, rules to which the administration should submit. The law establishes that the canal is an integral part of Panama’s heritage; therefore, it cannot be sold, mortgaged, or otherwise encumbered or transferred. The Channel Administration has the exclusive right to conduct, operate, maintain, maintain, upgrade, and upgrade the Channel, as well as operations and related services, in accordance with applicable legal and constitutional regulations, so that the Channel can operate safely, continuously, efficiently, and in a profitable way. The administration has received the right of full or partial delegation to third parties, implementation and execution of certain projects, works or services. The main purpose of the functions delegated to the Administration is that the channel should always remain open for peaceful and uninterrupted transit of ships from all over the world, without discrimination, in accordance with the conditions and requirements set out in the Constitution, international treaties, law and regulations. The channel cannot be interrupted for any reason. The final provisions of the law stipulate that there should be non-contractual liability for damages to the Administration, its employees or assets in accordance with common law. The statute of limitations for the Administration and its staff to claim compensation for damages referred to in the previous paragraph was set at two years. The peculiarities of the regulation of the Panama Canal service are considered separately, the responsibility for violating the rules of stay in the Panama Canal is indicated. It was concluded that the legislation on the Panama Canal continues to be based on rather low rule-making equipment, as well as that the pilotage and its provision, navigation safety, the operation of lighthouses and locks, etc. remain relevant issues. Key words: Panama Canal, international legal regulation, management system, international law.