Конкурентний статус України

Abstract

У статті досліджується конкурентний статус та конкурентні позиції України. Доведено, що у сучасних умовах конкурентний статус національної економіки визначаються не стільки традиційними факторами (природні ресурси, геополітичне становище) скільки наявністю потужної глобальної конкурентної сили, яка забезпечує динамічне зростання на основі інноваційнійного потенціалу, розвинених інституцій, інфраструктури, впровадження інформаційних технологій, макроекономічної стабільності, здоров’я, кваліфікації, товарного ринку, ринку праці, фінансової системи, розміру ринку, бізнес-динамізму. Ідентифіковано, що широкий спектр факторів формування глобальної конкурентної сили говорить про складність її виміру. Зазначено, що у світовій економічній практиці для характеристики рівня конкурентного статусу національної економіки використовують переважно індекс глобальної конкурентної сили Всесвітнього економічного форуму. Визначено, що згідно з цим індексом, у загальному рейтингу серед 141 країни світу в 2019 році Україна посіла 85 сходинку (2009-2010 – 82/133; 2018 – 83/140). Здійснено аналіз конкурентного статусу України на міжнародній арені у розрізі дванадцяти критеріїв досліджуваного індексу та у розрізі компонент вищезгаданих критеріїв. Динаміка глобальної конкурентної сили України за останні роки свідчить, що її нарощення взагальному практично не відбулося, проте якщо проаналізувати в розрізі критеріїв глобальної конкурентної сили вітчизняної економіки, то їх оцінка є волатильною: основний регрес прослідковується у сфері фінасової системи, в якій рейтинг України знизився на 19 позицій за один рік (2018 – 117/140, а у 2019 – 136/141), а найбільший прогрес у сфері товарного ринку, в якій рейтинг України піднявся на 16 позицій за один рік (2018 – 73/140, а у 2019 – 57/141). Аналіз компонент критеріїв глобальної конкурентної сили України свідчить, що найбільш погані позиції за такими компонентами як, недіючі позики % від загальної суми позик – 139/141 сходинка та надійність банків – 131/141. Найкращі позиції за компонентами: витрати пов’язані з початком підприємницької діяльності – 14/141 та ставлення до підприємницького ризику – 18/141.