Практика ефективної взаємодії публічної влади і громадських організацій: європейський досвід для України.

Abstract

Проаналізовано практику ефективної взаємодії представників публічної влади і громадських організацій у суміжних із Україною країнах Європейського Союзу (далі – ЄС) Польщі, Угорщині, Румунії. Наголошено на тому, що інституції громадянського суспільства мають неабиякі соціально-психологічні переваги й суттєво впливають на розвиток публічно-інституційних відносин у державі. Доведено, що ефективна адаптація держави до вимог громадянського суспільства пришвидшує вдосконалення державної політики сприяння розвитку громадських організацій. Визначено функціональний ланцюг сприяння, за яким проглядається логіка застосування міжнародного досвіду в українських реаліях: державна політика – законодавчі норми – громадянська ініціатива – практика публічної взаємодії. Наголошено на прикладах профільної взаємодії (приклад Румунії), ефективності процедури надання сервісних послуг та її діджиталізації (приклад Польщі) та скоординованої політики сприяння розвитку громадських організацій (приклад Угорщини).