Договір як регулятор відносин у сфері соціального забезпечення: історичний аспект

Abstract

Стаття присвячена історії договірного регулювання суспільних відносин у сфері соціального забезпечення на- селення на території сучасної України. Зазначено, що забезпечення підтримки членами суспільства тих осіб, які цього потребують через низку причин: вік, стан здоров’я, недостатність джерел для існування тощо – проблема, корені якої сягають глибини віків, проте стверджувати про регулювання даної сфери за допомогою договорів однозначно важко без ознайомлення із про- цесом становлення соціального захисту на території сучасної України, розкриття окремих аспектів регулювання досліджуваних відносин в історичному розрізі до моменту здобуття Україною незалежності. Доведено, що у процесі періодизації такого регулювання доцільно виокремити три етапи, яким властиві власні характерні особливості: 1) дорадянський; 2) радянський та 3) сучасний. Так, соціальному захисту на дорадянському етапі притаманними були лише поодинокі випадки використання договору. Скоріше регулювання питань соціального забезпечення здійснювалось засобом владних приписів або за допомогою норм моралі чи релігії. Частіше договір почав використовуватись згодом. Протягом радянського періоду договору як регулятору відносин у сфері соціального забезпечення відводилися різні ролі: від її нівелювання зовсім до зародження знову з огляду на існування деяких положень щодо соціального забезпечен- ня працівників за колективними договорами на підприємствах, в установах і організаціях. Крім цього, існування виключно державної форми власності, державного соціального страхування зводило до нуля можливість укладати договори для отримання додаткового грошового забезпечення або соціальних послуг за участі відмінних від держави суб’єктів. Ключові слова: соціальне забезпечення, соціальний захист, договірне регулювання, договір, історія, періодизація.

The article is devoted to the history of contractual regulation of social relations in the sphere of social security of the population in the territory of modern Ukraine. It is noted that providing support to members of society for those who need it for a variety of reasons: age, health, lack of sources for existence, etc. – а problem that goes back to the ages, but to argue for regulating this field through treaties is unequivocally difficult without getting acquainted with the process of becoming social protection in the territory of modern Ukraine, disclosing certain aspects of regulation of the studied relations in historical context until the moment of gaining independence of Ukraine. It is proved that in the process of periodization of such regulation it is expedient to distinguish three stages, which are characterized by their own features: 1) pre-Soviet; 2) Soviet and 3) modern. Thus, only a few cases of contract use were inherent in the social protection at the pre-Soviet stage. Rather, the regulation of social security was carried out by means of governmental authority or by the norms of morality or religion. More often, the contract began to be used later. During the Soviet period, the contract as a regulator of relations in the field of social security played different roles: from its leveling to the beginning again due to the existence of some provisions for social security workers under collective agreements at enterprises, institutions and organizations. In addition, the existence of an exclusively state-owned form of state social insurance reduced to zero the ability to contract for additional financial support or social services with the participation of entities other than the state. Key words: social security, social protection, contractual regulation, contract, history, periodization.