Сурогатне материнство: співвідношення медичної та правової визначеності

Abstract

З кожним роком через збільшення окремих вад здоров’я одного чи обох із подружжя все більше виникає за- гроз навколо реалізації можливостей народження дитини, що закликає до пошуку шляхів вирішення відповідної проблеми. Описана вище ситуація призводить до популяризації сурогатного материнства. Водночас інститут суро- гатного материнства та його підінститути дедалі частіше стають основою для дослідження вчених. Натепер у спе- ціалізованих наукових джерелах можна віднайти дослідження, пов’язані з вивченням медичних та нормативних складників, що отримують вираження в межах реалізації репродуктивних прав особи, в тому числі права на суро- гатне материнство. Попри це, вказаний інститут далеко не завжди співіснує у відповідності між позиціями лікарів та юристів. Окрім того, специфіку в дослідженні зумовлює і те, що сурогатне материнства віднесено до категорії репродуктивних прав особи, які за своєю правовою визначеністю є багатокомпонентними та наділені певною спе- цифікою у порівнянні зі «сталими» медичними правами. У науковій статті запропоновані власні визначення прав людини на репродуктивні права, а також сурогатного материнства, виокремлюється перелік потенційних суб’єктів відносин сурогатного материнства. Причому в межах дослідження потенційного переліку учасників відповідних від- носин автор звертає увагу на недосконалості тверджень учених, що містяться у вітчизняній науковій літературі. Актуальним з точки зору наукового дослідження є також і здійснення розподілу держав світу за притаманним їм адміністративно-правовим механізмом регулювання інституту сурогатного материнства. Зосередження уваги на вказаному питанні дає можливість простежити специфіку дозвільного чи заборонного механізму, що застосовують законодавці різних держав світу з метою нормативного визначення інституту сурогатного материнства. Автор також здійснює розподіл сурогатного материнства на два види: гестаційне та традиційне, здійснюючи коротку характе- ристику кожного з них. Окрім цього, окрему увагу приділено визначенню ризиків, що можуть мати місце в межах реалізації інституту сурогатного материнства. Ключові слова: сурогатне материнство, сурогатна матір, репродуктивні технології, гестаційне сурогатне мате- ринство, гендерне сурогатне материнство.

Every year, as a result of the increase in the individual health problems of one or both spouses, there are more and more threats surrounding the realization of childbirth opportunities, which lead to finding ways to solve the problem. The situation described above leads to the promotion of surrogate motherhood. At the same time, the Surrogate Maternity Institute and its sub-institutes are increasingly becoming the basis for research by scientists. To date, specialized scientific sources can find studies related to the study of medical and regulatory components, which are expressed in the exercise of a person's reproductive rights, including the right to surrogate motherhood. Nevertheless, the institute mentioned does not always co-exist in accordance with the positions of doctors and lawyers. In addition, the specificity of the study is that surrogate motherhood belongs to the category of reproductive rights of a person, who by their legal definition are also multicomponent and endowed with a certain specificity in comparison with “permanent” medical rights. The scientific article proposes its own definitions of human rights on reproductive rights as well as surrogate motherhood, outlines a list of potential subjects of surrogate motherhood relationships. At the same time, within the framework of the study of the potential list of participants in the relevant relations, the author draws attention to the imperfection of the statements of scientists contained in the domestic scientific literature. Also important from the point of view of scientific research is the implementation of the division of the countries of the world according to their administrative and legal mechanism of regulation of the institution of surrogate motherhood. Focusing on this issue makes it possible to trace the specifics of the permitting or prohibiting mechanism used by legislators of different countries of the world for the purpose of regulating the institution of surrogate motherhood. The author also divides surrogate motherhood into two types: gestational and traditional, by briefly characterizing each of them. In addition, particular attention is paid to identifying the risks that may occur within the scope of the Surrogacy Maternity Institute. Key words: surrogate motherhood, surrogate mother, reproductive technologies, gestational surrogacy, gender surrogacy.