Русско-украинские параллели в паремиологических собраниях Петровского времени

Abstract

Анотація. Стаття присвячена зіставному аналізу російської, української та білоруської пареміології, перші значні й систематичні фіксації якої починаються з Петровського часу. Етнографи і фольклористи при дослідженні української пареміології ставили за мету відобразити «дух народу», його поетичну душу, виробляючи етнографічні та фольклористичні методи опису прислів’їв і приказок. Водночас вони нерідко пропонували «поетичні» тлумачення образів із погляду народної етимо- логії. Українські фразеологи і пареміологи, взявши на озброєння власне лінгвістичний, а останнім часом – етнолінгвістичні та лінгвокультурологічні методи дослідження східнослов’янської пареміології, чимало зробили для об’єктивного дослідження цієї важливої частини національної мовної спадщини. Фразеологія і пареміологія за останнє пів століття стали особливою лінгвістичною дисципліною з власною точною методикою аналізу фразеологізмів і паремій. Особливо значуща для проникнення в свя- тая святих національного пареміологічного фонду діалектна, народна пареміологія і фразеологія. Фіксація паремій в просторі, на конкретному мовному ареалі має документальну історичну цінність. Такий аналіз показує досить велику спільність східнослов’янських паремій. У той же час нерідко при структурно-семантичній спільності, регульованій генетичною спорідненістю, варіанти східнослов’янських паремій виявляють і лінгвокультурологічну специфіку. Водночас саме український пареміологічний мате- ріал допомагає виявити або уточнити вихідну форму і значення прислів’я або приказки. Пропонована ме- тодика ілюструється історико-етимологічним аналізом прислів’я Голод не тітка. Це прислів’я – приклад активності процесу експліцитності в слов’янській пареміології. Воно, як і багато інших, – спадок того інтересу до народної мови, який у Росії, Україні та Білорусі стимулювався Петровськими перетвореннями. У статті підкреслюється цінність пареміологічних збірок, опублікованих в Петровську епоху, і необ- хідність їх глибокого дослідження. Ключові слова: пареміологія Петровської епохи, паремія, прислів’я, приказка, пареміологічні пара- лелі, фразеологічні варіанти, структурно-семантична модель.

RUSSIAN-UKRAINIAN PARALLELS IN THE PAREMIOLOGICAL COLLECTIONS OF PETER’S TIME Abstract. The article is devoted to a comparative analysis of Russian, Ukrainian and Belarusian paremiology, the first significant and systematic fixations of which begin with the Petrine time. Ethnographers and folklorists in the study of Ukrainian paremiology aimed to reflect the «spirit of the people», its poetic soul, developing ethnographic and folkloristic methods of describing proverbs and sayings. At the same time, they often offered «poetic» interpretations of images in the spirit of folk etymology. Ukrainian phraseologists and paremiologists, having adopted the linguistic and, more recently, ethnolinguistic and linguocultural methods of researching East Slavic paremiology, have done much to objectively study this important part of the national linguistic heritage. Phraseology and paremiology over the past half century have become a special linguistic discipline with its own precise method of analysis of phraseology and paremia. Dialectal, folk paremiology and phraseology are especially important for penetration into the holy of holies of the national paremiological fund. Fixation of paremias in space, in a specific language area has a documentary historical value. Such an analysis shows a rather large community of East Slavic paremias. At the same time, often with a structural-semantic community, regulated by genetic kinship, variants of East Slavic paremias also reveal linguisticand cultural characteristics. Moreover, it is the Ukrainian paremiological material that helps to identify or clarify the original form and meaning of the proverb or proverb. The proposed methodology is illustrated by the historical and etymological analysis of the proverb Голод не тётка. This proverb is an example of the activity of the process of explicitness in Slavic paremiology. It, like many others, is a legacy of the interest in the vernacular that was stimulated by the Petrovsky transformations in Russia, Ukraine, and Belarus. The article emphasizes the value of paremiological collections published in the Petrine era and the need for in-depth research. Keywords: paremiology of the Petrine era, paremia, proverb, saying, paremiological parallels, phraseological variations, structural-semantic model

Аннотация. Статья посвящена сопоставительному анализу русской, украинской и белорусской паремиологии, первые значительные и систематические фиксации которой начинаются с Петровского времени. Этнографы и фоль- клористы при исследовании украинской паремиологии ставили целью отразить «дух народа», его поэтическую душу, вырабатывая этнографические и фольклористические методы описания пословиц и поговорок. При этом ими нередко предлагались «поэтические» толкования образов в духе народной этимологии. Украинские фразеологи и паремиологи, взяв на вооружение собственно лингвистические, а в последнее время – этнолингвистические и лингвокультурологи- ческие методы исследования восточнославянской паремиологии, немало сделали для объективного исследования этой важной части национального языкового наследия. Фразеология и паремиология за последнее пол-столетие стали особой лингвистической дисциплиной с соб- ственной точной методикой анализа фразеологизмов и паремий. Особо значима для проникновения в святая святых национального паремиологического фонда диалектная, народная паремиология и фразеология. Фиксация паремий в пространстве, на конкретном языковом ареале имеет документальную историческую ценность. Такой анализ пока- зывает довольно большую общность восточнославянских паремий. В то же время нередко при структурно-семан- тической общности, регулируемой генетическим родством, варианты восточнославянских паремий обнаруживают и лингвокультурологическую специфику. При этом именно украинский паремиологический материал помогает выявить или уточнить исходную форму и значение пословицы или поговорки. Предлагаемая методика иллюстрируется исто- рико-этимологическим анализом пословицы Голод не тётка. Эта пословица – пример активности процесса эксплици- рования в славянской паремиологии. Она, как и многие другие, – наследие того интереса к народной речи, который в России, Украине и Белоруссии стимулировался Петровскими преобразованиями. В статье подчёркивается ценность паремиологических сборников, изданных в Петровскую эпоху, и необходи- мость их глубокого исследования. Ключевые слова: паремиология Петровской эпохи, паремия, пословица, поговорка, паремиологические парал- лели, фразеологические варианты, структурно-семантическая модель.