Фразеологізми з компонентом-соматизмом "голова" на позначення мисленнєвих процесів у хорватській і українській мовах

Abstract

Анотація. Частотність соматичної лексики у мові є показником важливості сприйняття людського тіла на по- нятійно-значеннєвому рівні, тому дослідження її метафоричного потенціалу, що відкривається через присутність со- матизмів у складі образних словосполук, дозволяє доповнити значеннєвий обсяг окремо узятих її елементів у межах конкретних мов. У цій статті розглядаються семантичнi особливостi фразеологічних одиниць із компонентом-сома- тизмом «голова», що позначають мисленнєві процеси, у хорватській та українській мовах. Зіставлення стійких сло- восполучень у двох мовах дозволяє чіткіше унаочнити особливості фразеологічного образу та виявити специфічні для певної мовно-культурної спільноти моделі і механізми вербальної експлікації глибинних смислів. Досить велика кількість таких фразеологізмів у мові як хорватській, так і українській свідчить про вагомість, яка надавалась мислен- нєвим процесам у наївному світосприйнятті, a тотожність або суттєва близькість їхньої семантики і структури – про близькість світоглядних моделей у ключових поняттях. Проте аналізовані фразеологізми демонструють і деякі націо- нально-специфічні відмінності, які можуть проявляти себе як у сукупному семантичному наповненні певних одиниць, так і на рівні окремо взятих сем. Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом «голова» були вибрані з лексикографічних джерел хорватської й української мов. Серед аналізованих фразеологізмів виділяється кілька підгруп відповідно до вираженням ними певних характеристик мисленнєвого процесу або ж інтелектуальних здібностей людини, а саме семантичні підгрупи з широким значенням як-от ‘думати’ (‘подумати’, ‘розмірковувати’, а також ‘перестати думати’, ‘втратити здатність мислити’), ‘розуміти’, ‘забути’, ‘бути розумним’. Семантика й образна основа аналізованих фразеологічних одиниць в обох мовах, демонструючи загальне уявлення про голову як вмістилище інтелектуальних здібностей людини, ви- являють водночас і архетипні ідеї: насамперед перетин із загальною антропоморфною моделлю, але, разом із тим, і з фрагментами інших концептосфер, які пов’язані з природними явищами (світло/темнота, туман як показник здат- ності адекватно мислити), зі сферою побутовою (голова=посудина) а також і давніми міфологізованими уявленнями (розум=сіль), які, проте, по-різному експліковано в мовних одиницях. Ключові слова: фразеологічна одиниця, glava, голова, мислення, хорватська мова, українська мова.

Abstract. Great interest in somatic phraseology (idioms that include the name of a body part in their compositions) in the Slavic linguistic studies is not accidental: the frequency of phraseological units including somatisms as their components in many languages indicates the conceptual importance of the somatic vocabulary in the conceptual and semantic section of language, and therefore, the study of its metaphorical potential, which is reflected in the composition of figurative expressions, allows us to supplement and clarify the elements of meanings within specific languages. The aim of this article is to determine the semantic features of idioms which include the somatism head (“glava” / “голова”) as a component, denoting mental processes in the Croatian and Ukrainian languages, on the basis of a comparative analysis of the relevant corpus of idioms in these two languages. The idioms were selected from lexicographical sources of the Croatian and Ukrainian languages. Several groups can be identified among the idioms analysed with respect to the characteristics of the mental process or human intellectual abilities they express, such as ‘to think’, ‘to understand’, ‘to forget’, ‘to be smart’. The semantics and metaphorical sense embedded in idioms of both languages demonstrate general idea about head as a container of human intellectual abilities, as well as reveal some ancient archetypal ideas. The group of idioms selected for analysis is quite numerous in both Croatian and Ukrainian. This is a proof of the importance given to mental processes in the naive worldview, which is reflected in a wide range of verbal comprehension. The vast majority of the analysed units are identical or similar, proving the similarity of worldview models in key concepts, but at the same time, they demonstrate national-specific differences in worldview, which may manifest in the semantic content of the idioms at the level of individual semes, which can be determined by a detailed comparison of the units of the two languages. Keywords: phraseological unit, head, thought, Croatian language, Ukrainian language.