"Голоси минулого" в сучасній українській фразеології

Abstract

Анотація. У статті обговорено цінність фразеологізмів для вивчення не лише історії матеріальної і духовної культури народу, особливостей його мовної свідомості, а й для аналізу специфіки національномовної концептуалізації, категоризації та аспектуалізації світу, оцінки діяльності людини, засобів, залучених до створення мовної картини світу певної національної спільноти, її мовомислення. зокрема, вивчення історичної перспективи словотворення. Для ана- лізу обрано фразеологізми сучасної української мови, які містять похідні слова, не вживані нині самостійно у мовній практиціі. Такі деривати становлять результат різних словотворчих процесів: універбізації (содухи, безрік, отченаш), без- афіксного (угав, упин, спин) та афіксального (драла, останок, перестанок) словотворення, є серед них історизми (віть) та архаїзми (дмухач). Аналізовані деривати в складі фразеологізмів виявляють різний ступінь затемнення семантики. Мінімальний ступінь виявляють універби, у яких не змінилася або змінилася мінімально форма компонентів твірної словосполуки (отченаш, безвік), максимальний – деривати, у яких форма одного з компонентів твірної словосполуки зазнала редук- ції (спасибі, безцінь). Втрату первісної семантики слова зумовлює його вихід з активного вжитку (драла, дмухач, віть), а також заміна іншим у словозмінній парадигмі слова (содухи). Завдяки стабільності та відтворюваності фразеологія зберегла донині такі деривати, що втратили власне зна- чення і потребують етимологічного аналізу. Їхній зв’язок зі спільноструктурними дериватами в сучасній українській мові уможливлює виявлення ширшого потенціалу певних моделей словотворення в історичній перспективі розвитку української мови. Проаналізована похідна лексика становить «голоси минулого», що вказують на стан українського словотворення в давнину, збережені сучасною українською фразеологією, які потребують всеохопного вивчення дери- ватологами як у синхронії, так і в діахронії. Ключові слова: фразеологія, словотворення, історія мови, модель словотворення, універбація, словотвірний по- тенціал мови.

“VOICES OF THE PAST” IN MODERN UKRAINIAN PHRASEOLOGY This article discusses the value of phraseology for studies not only the history of material and spiritual culture of the people, the peculiarities of linguistic consciousness, national character, but also for the analysis the specifics of national language conceptualization, categorization and aspectualization of the world. evaluation of human activity, means involved in creating a linguistic picture of the world of a particular national community, its language thinking, in particular, to study word formation in historical perspective. Phraseologisms of the modern Ukrainian language containing derivative units that are not currently used independently in the speech have been selected for the analysis. They are the results of various word-formative processes: univerbization (содухи, безрік, отченаш), affixless (угав, упин, спин) and affixal (драла, останок, перестанок) word formation, and are also historicisms (віть) or archaisms (дмухач). Due to the stability and reproducibility of phraseology have preserved to this day such derivatives that have lost their proper meaning and require etymological analysis. Their correlation with common structural derivates in the modern Ukrainian language makes it possible to identify the broader potential of certain word-formative models in historical perspective of the development of the Ukrainian language. Analyzed derivatives reveal different degrees of obscuration of their semantic structure. The minimum degree is found in units the form of the components of which has not changed or has changed minimally, the maximum – derivatives in which the form of one of the components has been reduced. Such derived lexemes are «the voices of the past» indicated state of Ukrainian word-formative system in ancient times preserved in modern Ukrainian phraseology, and require comprehensive study ин derivatologists both in synchrony and diachrony. Keywords: phraseology, word-formation, history of language, word-formative model, univerbization, wordformative potentiality of language.