Эвфеминистические фразеологизмы в славянских и китайском языках

Abstract

Abstract. The article discusses Slavic and Chinese euphemistic phraseological units used to indirectly characterize persons, objects and situations that cause ideas about something forbidden, tabooed, or obscene, indecent. Euphemisms in general (not only phraseological units, but also lexical units) are actively used to covertly designate something inappropriate. Such units include stable phrases that are included in the thematic groups “pregnancy”, “birth”, “intimate relationships”, “adultery”, “prostitution” and some others. A characteristic feature of euphemistic phraseological units, known in both Slavic and Chinese languages, is the use of zoonym components and phytonym components endowed with the corresponding symbolic meanings. Sources of factual material in this case are not only quite widespread in the language, but also stable phrases that are regularly found in prosaic texts, and especially in verses and folk songs of love and marriage themes. Particularly significant for identifying and analyzing the considered phraseological units that have a pronounced erotic coloring is the appeal to the Chinese “lyrics of separation”, that is, verses that are dedicated to female love experiences: unrequited love, insidious deception of a girl, betrayal of a lover or his forced departure to distant lands. However, despite the specificity and fundamental differences between Slavic and Chinese cultures, in some cases, the structure and internal form of euphemistic phraseological units in Slavic and Chinese languages are very close or even identical. Keywords: euphemisms, phraseological units, inner form, use, literary text.

Анотація. У статті розглядаються слов’янські й китайські евфемістичні фразеологізми, що викори- стовуються для непрямої характеристики осіб, предметів і ситуацій, які викликають уявлення про що-не- будь заборонене, табуйоване, непристойне. Евфемізми в цілому (не тільки фразеологічні, а й лексичні оди- ниці) активно використовуються для завуальованого позначення чогось недоречного. До таких одиниць належать стійкі словосполучення з тематичних груп «вагітність», «народження», «інтимні стосунки», «пе- релюб», «проституція» і деякі інші. Характерною особливістю евфемістичних фразеологізмів, відомих як у слов’янських, так і в китайській мовах, є використання компонентів-зоонімів і компонентів-фітонімів, які наділяються відповідними символічними значеннями. Джерелами фактичного матеріалу в цьому випадку є не тільки досить поширені в мові звороти, а й стійкі словосполучення, які регулярно зустрічаються в про- зових текстах, і особливо – у поезіях і народних піснях любовно-шлюбної тематики. Особливо значущим для виявлення й аналізу розглянутих фразеологізмів, що мають яскраво виражене еротичне забарвлення,виявляється звернення до китайської «лірики розлуки», тобто до віршів, які присвячені любовним жіночим переживанням: кохання без взаємності, підступному обману дівчини, зраді коханого або його вимушеного від’їзду в далекі краї. Відзначається, що слов’янські й китайські евфемістичні фразеологізми відображають картину світу різних народів. Водночас, незважаючи на специфіку й принципові відмінності слов’янської та китайської культур, в окремих випадках структура і внутрішня форма евфемістичних фразеологізмів у слов’янських і китайській мовах виявляються досить близькими або навіть тотожними. Ключові слова: евфемізми, фразеологізми, внутрішня форма, вживання, художній текст.

Аннотация. В статье рассматриваются славянские и китайские эвфемистические фразеологизмы, использующи- еся для косвенной характеристики лиц, предметов и ситуаций, которые вызывают представления о чем-либо запрет- ном, табуированном, непристойном, неприличном. Эвфемизмы в целом (не только фразеологические, но и лексические единицы) активно используются для завуалированного обозначения чего-либо неуместного. К подобным единицам от- носятся устойчивые словосочетания, относящиеся к тематическим группам «беременность», «рождение», «интимные отношения», «прелюбодеяние», «проституция» и некоторые другие. Характерной особенностью эвфемистических фразеологизмов, известных в как в славянских, так и в китайском языках, является использование компонентов-зоони- мов и компонентов-фитонимов, наделяемых соответствующими символическими значениями. Источниками фактиче- ского материала в данном случае являются не только достаточно распространенные в языке обороты, но и устойчивые словосочетания, которые регулярно встречаются в прозаических текстах, и особенно – в стихах и народных песнях любовно-брачной тематики. Особенно значимым для выявления и анализа рассматриваемых фразеологизмов, имею- щих ярко выраженную эротическую окраску, оказывается обращение к китайской «лирике разлуки», то есть к стихам, которые посвящены любовным женским переживаниям: безответной любви, коварному обману девушки, измене воз- любленного или его вынужденному отъезду в дальние края. Отмечается, что славянские и китайские эвфемистические фразеологизмы отражают картину мира разных народов. Вместе с тем, несмотря на специфику и принципиальные различия славянской и китайской культур, в отдельных случаях структура и внутренняя форма эвфемистических фра- зеологизмов в славянских и китайском языках оказываются весьма близкими или даже тождественными. Ключевые слова: эвфемизмы, фразеологизмы, внутренняя форма, употребление, художественный текст.