Vocabulary Flexibiliti and development hromoted by covid-19 pandemic

Abstract

Abstract. The ongoing coronavirus outbreak and pandemic have dramatically changed the worldwide life landscape in many respects, and, in particular, the language situation, which has revealed that at their present stage of development, language systems and their vocabularies are much more dynamic than they used to be. It is especially evident in English since it is used around the globe for international communication. The virtual global hypertext, as the totality of the existing texts, is currently overloaded with the virus-related existing and new vocabulary. The thing is that even the existing lexis is being frequently used in a misleading way to confuse or scare the audience. Therefore, it is relevant and worth studying those rapid lexical and semantic changes that have been occurring over the past several months in relation to the description of the novel coronavirus phenomenon in question. The study aimed at analysing the rapid processes developing in the English vocabulary due to the coronavirus pandemic as an extralinguistic factor. The empirical material included English-language media texts of the early 2020. It appears that the new virus naming was an evolutionary process that included a number of versions that finally resulted in the generally accepted formal name of Corona Virus Disease 2019, or its generally accepted shortened and thus economical form Covid-19/COVID-19. In total, 21 options of nomination in question were found. The virus spread effect naming has also developed diachronically, from a local outbreak to pandemic and infodemic. During the short period of functioning in the language, the coronavirus and its consequential disease names have already built their word families, including numerous short-lived occasionalisms. Moreover, there have emerged various collocations that include the coronavirus name as their structural element, as well as other lexical units related to the new life situation globally. It is to be noted that the present research cannot be considered holistic since the novel coronavirus pandemic is still ongoing and, accordingly, vocabulary changes continue, which will require further analytical consideration and conclusions. Keywords: coronavirus, naming, vocabulary flexibility, media, word-building process.

Анотація. Спалах коронавірусу та його пандемія докорінно змінили практично усі аспекти життєдіяльності по всьому світі, й, зокрема, мовну ситуацію, що демонструє, як на своєму сучасному етапі розвитку мовні системи, у тому числі їхні словники, набули більшої динамічності, ніж це було колись. Це особливо актуально для англійської мови, оскільки її використовують у світі як засіб міжнародного спілкування. Віртуальний глобальний гіпертекст, який є сукупністю всіх текстів, що існують, сьогодні перевантажений активною наявною та новою лексикою, пов’язаною з вірусом. Річ у тім, що навіть словник, який існує в мові, часто застосовують для того, щоб, користуючись лексичними засобами, ввести свою аудиторію в оману. Тому важливо й актуально провести дослідження швидких лексичних і семантичних змін, що відбуваються останнім часом у тому, що стосується опису явища нового коронавірусу. Емпіричним матеріалом роботи стали англомовні медійні тексти, датовані початком 2020 року. Виявилося, що найменування нового вірусу було еволюційним процесом, який містив низку попередніх версій, що в підсумку привели до появи офіційного загальновизнаного найменування Corona Virus Disease 2019 (коронавірусна хвороба 2019), або його скороченої, але загальноприйнятої та економної назви Covid-19/COVID-19 (Ковід-19). Загалом, у дослідженні було виявлено 21 варіант найменування феномену, що розглядається. Вплив поширення вірусу та його найменування також пройшли в діахронії шлях розвитку від локального спалаху до епідемії, пандемії і навіть інфодемії. Протягом короткого періоду функціонування в мові слова коронавірус і хвороба, яку він викликає, вже утворили свої словотвірні гнізда, зокрема численні оказіоналізми, що, найімовірніше, мають коротке життя в мові. Більше того, з’явилися різні словосполучення, що містять найменування коронавірусу як структурний елемент, а також інші лексичні одиниці, пов’язані з новою глобальною життєвою ситуацією в світі. Варто зауважити, що проведене дослідження не можна вважати комплексним і всеосяжним, оскільки пандемія нового коронавірусу все ще триває, а тому словник змінюється. Цей матеріал потребує дальшого аналітичного розгляду й узагальнення. Ключові слова: коронавірус, найменування, видозміни словникового запасу, медіа, процес словотворення.