Устойчивые сравнения с компонентом – ориентализмом – этносимволом Украины

Abstract

Аннотация. Неоспорим факт, что в результате многовековых исторических, культурных и соседских контактов в языки славян в довольно большом количестве проникали ориентализмы. Они прочно закрепились в лексическом составе славянских языков как в своем исконном значении (соответстующем языку-оригиналу), так и в переосмыс- ленном, по-новому интерпретированном на славянской почве. Этой теме посвящено немало лингвистических и куль- турологических работ. Украинский язык в этом плане не исключение. Историческая лексикология изучает причины, время и пути проникновения и адаптации ориентализмов в украинском языке. Заимствования-ориентализмы состав- ляют значительный шар украинской лексики. Судьба заимствований различна: они либо остались в языке-реципиенте экзотизмами, либо в результате экстралингвистических факторов усвоились им настолько, что стали символами на- циональной культуры. Показательна в этом плане судьба ориентализмов лелека (‘аист’), шаровары, кобза в Украине. Цель настоящего исследования – выявление семантико-функциональных особенностей ориентализмов в украинских сравнениях. В данной статье на примере этих лексических единиц рассматривается фраземообразующий потенциал и семантико-функциональные особенности этих заимствований-ориентализмов, ассоциирующихся с Украиной, в соста- ве сравнительных конструкций. Исследование показало, что рассмотренные ориентализмы настолько прочно вошли в фонд украинского языка, что давно не воспринимаются в языке-реципиенте как чужеродный элемент, напротив, они стали этносимволами в украинской лингвокультуре, продуктивны в словообразовательном плане (это осталось за рамками статьи), функционируют в устойчивых сравнениях, в том числе образно-поэтических. Однако этномаркиро- ванность, видимо, и наложила ограничения на их фразеологический потенциал: по сравнению с ориентализмами, не ставшими маркерами украинской культуры (барабан, базар, кавун, казан и пр.), они фразеологически менее активны, не частотны в составе устойчивых сравнений в качестве эталона, мерила действия, качества и т. д. Ключевые слова: языковые контакты, ориентализмы, заимствование, украинский язык, национальные симво- лы, устойчивые сравнения, образ сравнения.

Abstract. It is an undeniable fact that as a result of centuries of historical, cultural and neighborly contacts, orientalisms penetrated the languages of the Slavs in quite large numbers. They are firmly fixed in the lexical structure of the Slavic languages both in their original meaning (corresponding to the original language) and in a reinterpreted on the Slavic background. Many linguistic and cultural works are devoted to this topic. The Ukrainian language is no exception in this regard. Historical lexicology studies the causes, time and ways of penetration and adaptation of orientalisms in the Ukrainian language. Adoptions of Oriental languages make up a significant layer of Ukrainian vocabulary. The result of borrowings varies as they either remained exotisms in the recipient language, or as a result of extralinguistic factors, they acquired it so much that they became symbols of national culture. The fate of orientalisms leleka (‘stork’), sharovary (‘bloomers’), kobza (‘a musical instrument’) in Ukraine is indicative in this regard. The purpose of this study was to identify the semantic and functional peculiarities of the Ukrainian orientalisms in comparison. In this article, using the example of these lexical units, we consider the phrasemaking potential and semantic and functional features of these orientalisms associated with Ukraine, as a part of comparative constructions. The study showed that the orientalisms considered are so firmly included in the Ukrainian language fund that they have not been perceived as a foreign element in the recipient language for a long time, on the contrary, they have become ethnic symbols in Ukrainian linguistic culture, productive in word formation (this is left out of the scope of the article), operate in similes, including figurative and poetic. However, ethno-marking, apparently, imposed restrictions on their phraseological potential, for compared with orientalisms that did not become markers of Ukrainian culture (bazar, etc.), they are phraseologically less active, not frequency in stable comparisons as a reference, measure of action, quality. Keywords: language contacts, oriental loanwords, Ukrainian language, national symbols, similes, the basis of comparison.

Анотація. Незаперечним є факт, що внаслідок багатовікових історичних, культурних і сусідських контактів у мови слов’ян у досить великій кількості проникали орієнталізми. Вони міцно закріпилися в лексичному складі слов’янських мов як у своєму первинному значенні (відповідало мові-оригіналу), так і в переосмислено, по-новому інтерпретованому на слов’янському ґрунті. Цій темі присвячено чимало лінгвістичних і культурологічних робіт. Українська мова в цьому плані не виняток. Історична лексико- логія вивчає причини, час і шляхи проникнення й адаптації орієнталізмів в українській мові. Запозичен- ня-орієнталізми складають значний пласт української лексики. Доля запозичень різна: вони або залиши- лися в мові-реципієнті екзотизмами, або в результаті екстралінгвальних чинників засвоїлися настільки, що стали символами національної культури. Показова в цьому плані доля орієнталізмів лелека (‘аист’), шаровари, кобза в Україні. Мета цього дослідження – виявлення семантико-функціональних особливостей орієнталізмів в українських порівняннях. У цій статті на прикладі цих лексичних одиниць розглядається фраземотвірний потенціал і семантико-функціональні особливості цих запозичень-орієнталізмів, які асо-талізми настільки міцно увійшли в фонд української мови, що давно не сприймаються в мові-реципієнті як чужорідний елемент, навпаки, вони стали етносимволами в українській лінгвокультурі, продуктивні в словотвірному плані (це залишилося за межами статті), функціонують у стійких порівняннях, зокрема образно-поетичних. Однак, етномаркованість, очевидно, і наклала обмеження на їх фразеологічний потен- ціал: у порівнянні з орієнталізмами, які не стали маркерами української культури (барабан, базар, кавун, казан і ін.), вони фразеологічно менш активні, не частотні у складі стійких порівнянь як еталон, мірило, дія, якість тощо. Ключові слова: мовні контакти, орієнталізм, запозичення, українська мова, національні символи, стійкі порівняння, образ порівняння.