Авторські фразеологізми Миколи Понеділка як "засіб занурення у внутрішній світ, де збереглися спогади про Україну" (В. Супрун)

Abstract

Анотація. У статті порушено проблему утворення авторських фразеологізмів у результаті фразеологічних транс- формацій і розглянуто ці фразеологізми як засіб вираження внутрішнього світу автора з його думками, хвилювання- ми, радощами і болем. Матеріалом для розвідки послугувала творчість відомого українського письменника – пред- ставника діаспори – Миколи Понеділка, зокрема його збірка оповідань, новел і повістей «Зорепад». Передусім проана- лізовано коло досліджуваних науковцями питань, пов’язаних з фразеологічними трансформаціями, зокрема визначено стан випрацювання теоретичних засад таких змін у складі фразеологізмів, розглянуто найбільш відомі механізми сис- тематизування, розмежовано фразеологічні трансформації від інших суміжних явищ. Окреслено загальні чинники, які зумовлюють такі трансформації. З’ясовано, що найбільш важливими з них є потреби актуалізації художнього мовлен- ня, детерміновані загальною настановою того чи того твору (його жанровою належністю, ідейно-художньою спрямова- ністю), забезпечення пов’язаності фразеологізму з контекстом, від чого залежить змістова цілісність сприймання само- го фразеологізму і інформативність усього тексту, авторське уподобання щодо використання мовних засобів. Услід за більшістю дослідників виокремлено три способи змін у складі фразеологізмів – фразеологічні варіації, фразеологічні модифікації та фразеологічні трансформації, схарактеризовано особливості кожного з них. Докладно описано прийоми структурно-семантичних фразеологічних трансформацій, репрезентованих у збірці Миколи Понеділка «Зорепад». Визначено ступінь оригінальності утворених унаслідок цих змін фразем, простежено продуктивність фраземотвірних процесів, з’ясовано особливості вираження душевних переживань автора, його неви- мовної туги за батьківщиною. Аналіз дібраного фактичного матеріалу дав змогу висновувати про достатню репрезентованість авторських фра- зем, які постали унаслідок різних прийомів структурно-семантичних трансформацій: субституції як якісної зміни, по- ширення, фразеологічного натяку, контамінації як кількісних змін і фразеологічної інверсії та синтаксичної трансфор- мації як різновиду структурних змін. Проте зауважено, що специфіку фразеотворчості Миколи Понеділка становить метод комбінування цих прийомів в одній авторській фраземі. Ключові слова: фразеологізм, фразема, фразеологічна одиниця (ФО), фразеологічні трансформації, видозміна, авторська (оказіональна) фразема.

AUTHOR’S PHRASEMES OF MYKOLA PONEDILOK AS «A MEANS OF PLUNGING INTO THE INNER WORLD, WHERE MEMORIES OF UKRAINE ARE PRESERVED» (V. SUPRUN) Abstract. The article addresses the issue of the formation of author’s phrasemes due to phraseological transformations and considers these phrasemes as a means of expressing the author’s inner world with his thoughts, worries, joys and pains. The study is based on the work of a famous Ukrainian writer – a diaspora representative – Mykola Ponedilok, in particular his collection of stories “Zorepad”. The phraseological transformation-relatedissues raised by researchers are analyzed, in particular, the state of development of theoretical foundations of such changes within phraseological units is specified, the best-known mechanisms of systematization are considered, phraseological transformations are distinguished from other related phenomena. General transformation-causing factors are outlined. It is substantiated that the most important of them is the need to actualize literary speech, determined by the general guideline of a work (its genre, ideological and literary orientation), the ensured connection of a phraseological unit with the context, which determines the semantic integrity of perception of a phraseological unit and informativeness of the whole text, author’s preference for the use of language tools. Following the majority of researchers, three types of changes within phraseological units are identified: phraseological variations, phraseological modifications and phraseological transformations. Special features of each of them are described. Taking into account the stated topic, methods of structural-semantic phraseological transformations represented in Mykola Ponedilok’s collection «Zorepad» are analyzed. The degree of originality of the phrasemes formed as a result of these changes is determined, the productivity of phrase-forming processes is traced, the peculiarities of expressing the author’s emotional experiences, his boundless longing for the homeland are clarified. The analysis of the selected factual material allowed to conclude about a sufficient representation of the author’s phrasemes formed as a result of various methods of structural-semantic transformations, including substitution as a qualitative change, distribution, phraseological hint, contamination as quantitative changes and phraseological inversion and syntactic transformation as a type of structural changes. However, it is noted that the specificity of Mykola Ponedilok’s phrase-formation consists in the method of combining these techniques in one author’s phraseme. Keywords: phraseology, phraseme, phraseological unit (PhU), phraseological transformations, modification, author’s (occasional) phraseme.