Оказіональні компоненти у фразеологічних одиницях західнополіського континууму

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано оказіональні компоненти у фразеології західнополіського континууму. Вста- новлено, що в діалектному мовленні також активно використовують й оказіональні фразеологічні одиниці. Оказіо- нальна семантика – це нове емоційно-оцінне значення, яке з’являється у слові в певному контексті, а узуальне зна- чення усталилося в мові як загальновживане. Представлено критерії розмежування оказіональних і узуальних значень. З’ясовано, що чіткої межі між оказіональною та узуальною конотаціями немає: в активному використанні слова ока- зіональне значення переходить в узуальне, конотативне значення згодом стає одним із переносних вторинних значень полісемантичного слова. Оказіональні явища зазвичай виявлені в мовленні окремих діалектоносіїв чи в окремих говір- ках, іноді набувають варіативного поширення, однак мають ознаки індивідуального творення. У такому разі можна вва- жати, що оказіоналізми характерні одній дискурсивній мовній особистості чи мовній спільноті однієї говірки або ж для сукупності говірок загалом. Водночас незвичними, випадковими можуть бути й форми слів чи їх звуковий склад, що зближує ці одиниці з оказіоналізмами. Беззаперечним є той факт, що оказіоналізм не може ні існувати, ні функціонува- ти поза контекстом. Зокрема, коли йдеться про діалектне мовлення, то їх варто розглядати як позанормативні перифе- рійні лексичні елементи, створені переважно зі стилістичною метою – увиразнення якоїсь ситуації, образу, фрагменту дійсності. Саме за таких умов аналіз і вивчення природи оказіональної одиниці відбувається в межах контекстуальної позиції. Тому діалектними оказіоналізмами слід уважати такі діалектні явища, які мають індивідуальний характер, зу- мовлені специфічним ареальним контекстом. Це можуть бути похідні, утворені з порушенням умов деривації за тою чи тою ознакою, а також створені оказіональними способами чи за непродуктивними моделями. До оказіональних відно- симо слова, утворені заміною одного звука іншим. У статті доведено, що діалектне мовлення як розмовний діалектний побутовий дискурс позначений і загальновживаними рисами західнополіських говірок, які можна назвати узуальними (системними та несистемними), і оказіональними, якими зазвичай називають незвичні, здебільшого експресивно за- барвлені слова, утворені з порушенням законів словотворення чи мовної норми, що існують лише в контексті. Ключові слова: оказіоналізм, компонент, фразеологічна одиниця, континуум.

Abstract. This article deals with lacuna components in the phraseology of Western Polissia area. It has been identified that in a dialect speech lacuna phraseological units are also actively used. A lacuna meaning is a new emotional and evaluative meaning which can be revealed in a definite context. Primary meaning is generally accepted and is usually used. The criteria of lacuna distinction and generally accepted meanings have been represented. It has been proved that in the process of active usage of a word a lacuna meaning is changed into a generally accepted meaning. Later a connotative meaning becomes one of the figurative secondary meanings of a polysemantic word. Lacuna phenomena are usually identified in a speech of definite local citizens on a definite area or in a definite dialect. Sometimes they are used everywhere but they posess the features of individual formation. In this sense we can talk about lacunas which are common for one discursive language personality or for a language community of one dialect or for a number of dialects in general. At the same time forms of words or their sounds can be unusual or random. This feature brings them closer together. Without any doubt, a lacuna can’t exist nor function beyond the context. In case if we talk about a dialect speech they should be considered as non-normal peripheral lexical elements which in most cases are formed with a stylistic purpose in order to make an image, a fragment of reality more vivid. Taking into account these factors the analysis and study of lacunas’ origin takes place within the contextual opposition. Thus, dialect lacuna can be treated as dialect phenomena which have individual features caused by special areal context. These can be derivatives which are formed with the violation of formation conditions according to a definite feature. They can also be formed by lacuna means or by non-productive models. This article has proved that dialect speech as a colloquial dialect household discourse also bears the features of generally used Western Polissia dialects which can be called usually accepted (systemic and non-systemic) and lacuna which usually call usual, mostly expressively coloured words which are formed with the violation of laws of word formation or a language norm which only exist in a context. Lacunas as phenomena of speech activity merit respect as in a dialect environment they are also often used and need further consideration. The origin of lacunas hasn’t been studied in detail. As a result it must be studied further. The creation and functioning of lacunas in a dialect speech in general and in phraseological units in particular are called new and forgotten long before notions which are caused by the necessity of a society.Keywords: lacuna, lacuna component, phraseology unit, areal.