Авторські вияви фразеологічного натяку у текстопросторі химерної трилогії Євгена Гуцала

Abstract

Анотація. Статтю присвячено дослідженню одного з прийомів структурно-семантичної трансформації фразеологічних одиниць – фразеологічному натяку. Матеріалом дослідження слугувала химерна трилогія Євгена Гуцала «Позичений чоловік», «Приватне життя феномена», «Парад планет». З’ясовано сутність фразеологічного натяку як прийому структурно-семантичної трансформації фразеологічних одиниць. Здійснено комплексний аналіз природи ав- торського фразеологічного натякотворення, виявлено його тенденції в досліджуваних романах. Установлено, що фра- зеологічний натяк досить продуктивно використовується у химеріаді Євгена Гуцала для реалізації традиційних функ- цій фразеологічних одиниць у художньому тексті, а також виконує текстотвірну, тексторозвивальну, сюжетотвірну, жанротвірну функції і створює загальну химерійну модальність усієї поетики трилогії. Виявлено, що фразеологічний натяк є носієм імпліцитного значення, яке реалізується в авторському контексті разом із ситуативними елементами сю- жету, а аналіз натякових видозмін потребує глибокого проникнення в зміст мікроконтексту. Типологізовано авторські вияви натякотворення у текстопросторі химерного роману, з’ясовано, що ідентифікаторами узуальної фразеологічної одиниці постають семантично опорні компоненти фразеологізму, метафоричний фразеологічний образ фразеологічної одиниці, довільне використання компонентів фразеологічної одиниці, встановлено продуктивність заявлених виявів фразеологічного натяку. Розглянуто натякотвірний потенціал різних за структурою фразеологічних одиниць. Виявле- но, що найчастіше для творення авторських натяків письменником використовуються паремії. Визначено, що автор- ське натякотворення Євгена Гуцала є новаторським і позначене індивідуальним стилем письменника та закономірніс- тю жанротворення химерної прози. Встановлено, що письменник використовує фразеологічний натяк як стилістичний засіб для досягнення мовної економії, гармонії форми і змісту, а також лаконізму, інтелектуалізації, евфемізації мовлен- ня, реалізації мовної гри, посилення мовно-художньої виразності химерних романів. Ключові слова: фразеологічна одиниця, прийом структурно-семантичної трансформації, фразеологічний натяк, узуальний корелят, авторський корелят, конотація, евфемізація, текстова модальність.

Abstract. Relevance. One of the most original techniques of the author’s transformation of phraseological units in Yevhen Hutsalo’s bizarre novels is a phraseological hint. Despite the repeated appeals of scientists to the study of this technique of the author’s transformation of phraseological units, the linguistic nature of hint formation, the types of its manifestations and functions have not yet been fully elucidated. The study of the phraseological hint in the chimeriad of Yevhen Hutsalo will expand the theoretical foundations of the phraseological hint, deepen the understanding of this phenomenon in phraseostylistics. Purpose. The purpose of the article is to analyze the author’s manifestations of the phraseological hint, to determine its productivity and functions in the bizarre trilogy of Yevhen Hutsalo. Main goals. To analyze the productivity of phraseological hinting, to determine the types of varieties of copyright hinting, to establish the functions of the phraseological hint in the bizarre trilogy of Yevhen Hutsalo. Brief results. A comprehensive analysis of the nature of the author’s phraseological hint formation has been carried out. It has been established that the phraseological hint is quite productively used in the chimeriad of Yevhen Hutsalo to implement the traditional functions of phraseological units in an artistic text, and also performs text-forming, text-developing, plot-forming, genre-forming functions and creates the general chimeric modality of the whole poetry of the trilogy. The types of copyright manifestations of hinting in the texts of bizarre novels are established. The hint-forming potential of phraseological units of different structure is considered. It is established that the writer uses a phraseological hint as a stylistic tool to achieve language economy, harmony of form and content, as well as laconicism, intellectualization, euphemization of speech, the implementation of a language game, and the strengthening of the cultural and artistic expressiveness of bizarre novels. Findings. Summing up the features of the author’s manifestation and the functioning of the phraseological hint in the texts of the Yevhen Hutsalo chimeriad, we note that the phraseological allusion is a productive device of the structural-semantic transformation of phraseological units in the bizarre trilogy of Yevhen Hutsalo. He is the bearer of implicit meaning, which is realized in the author’s context along with situational elements of the plot. In the phraseological hint, the identifiers of the phraseological unit of phraseology are the semantically supporting components of the phraseological unit, the metaphorical phraseological image of the phraseological unit, and the arbitrary use of the components of the phraseological unit. The author’s manifestations of the hint of Yevhen Hutsalo are indicated by the innovation of the individual style of the writer and the regularity of the genre formation of bizarre prose. Keywords: phraseological unit, structural-semantic transformation technique, phraseological hint, normal correlate, author correlate, connotation, euphemization, text modality.