Афористика Григорія Сковороди і Віри Вовк: діалоги текстів

Abstract

Анотація. Стаття присвячена порівняльному аналізу афористики Григорія Сковороди і Віри Вовк. Об’єктом дослідження обрано поетичні збірки «Сад божественних пісень…» і «Будова». У цих збірках особливо чітко репрезен- товані ідейно-стильові риси письма авторів: релігійно-філософський світогляд, інтелектуальна глибина думки, дидак- тичний стиль викладу, лаконічність і афористичність вислову. Фразеологічний потенціал творчості митців ще недостатньо проаналізований у наукових джерелах. Афористику Григорія Сковороди висвітлюють праці І. Іваня, В. Калашника, О. Мишанича, Л. Ушкалова. Натомість афористика Віри Вовк як одна з домінантних рис її ідіостилю досі не досліджена. У цьому контексті компаративний аналіз фразеологіч- них висловів письменників постає актуальною сферою дослідження їхньої творчості. Мета статті – проаналізувати у компаративному аспекті афористику поетичних збірок Григорія Сковороди і Віри Вовк. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) окреслити афористичність як домінанту художніх тек- стів; 2) виокремити домінантні теми афористики Г. Сковороди і Віри Вовк; 3) розглянути мовно-стилістичні засоби увиразнення фразеологічних висловів. Встановлено, що в обох збірках превалює онтологічна й антропоцентрична тематика, філософський погляд на людину в аксіологічному й екзистенційному вимірах. Це відображають тематичні групи афоризмів, зосереджені на- вколо концептів: життя, смерть, гріх, серце, дух, плоть, час, радість, смуток (у Г. Сковороди), і життя, дух, душа, гріх, час, праця, любов (у Віри Вовк). Художньому втіленню цих концептів сприяють мовно-стилістичні засоби. У текстах Григорія Сковороди це на- самперед метонімія, антитеза й епіфора, тоді як у Віри Вовк – метафора, персоніфікація й анафора. Як органічні скла- дові афоризмів ці тропи і стилістичні фігури надають їм емоційної виразності, семантичної образності й інтонаційної завершеності. Важливо, що у структурі творів фразеологічні вислови займають переважно фінальну позицію, логічно під- сумовуючи лейтмотиви поезій, а у творах постають лаконічним втіленням життєвої філософії письменників, ідеї якої суголосні і незмінно актуальні, як у ХVIII, так і у ХХІ ст. Ключові слова: Григорій Сковорода, Віра Вовк, афористика, концепт, образ, символ, текст.

Abstract. The article is devoted to a comparative analysis of the Hryhorii Skovoroda’s and Vira Vovk’s aphorisms. The object of research is the poetry collections «Garden of Divine Songs» by Н. Skovoroda and the «Building» by V. Vovk. These collections are represented especially clearly the ideological and stylistic features of the authors’ writing: the religious and philosophical worldview, intellectual depth of the thought, didactic style of the presentation, the conciseness and aphorism of the expression. Phraseological potential of artists’ creativity is still insufficiently analyzed in scientific sources. The Hryhoriy Skovoroda’s aphorisms were elucidated by the works of I. Ivanio, V. Kalashnyk, O. Myshanych and L. Ushkalov. However, the Vira Vovk’s aphorism as one of the dominant features of her idiosyncrasy has not yet been studied. In this context, a comparative analysis of the phraseological expressions of these writers becomes an actual area for investigation of their creative work. The purpose of presented article is to analyze in a comparative aspect the Hryhorii Skovoroda’s and Vira Vovk’s aphorisms of the poetry collections. The implementation of this purpose assumes the accomplishment of the next tasks: 1) to outline the aphorism as a dominant of literary texts; 2) to single out the dominant themes of the H. Skovoroda’s and V. Vovk’s aphorisms; 3) to consider the linguistic and stylistic means of the expressiveness of phraseological expressions. It is established that the ontological and anthropocentric themes as well as philosophical view of man in an axiological and existential conceptions prevail in both collections. This is reflected by the thematic groups of aphorisms centered around the concepts: the life, the death, the sin, the heart, the spirit, the flesh, the time, the gladness, the sorrow (by Н. Skovoroda), and the life, the spirit, the soul, the sin, the time, the work, the love (by V. Vovk). The artistic embodiment of these concepts are assisted by the linguistic and stylistic means. In the Hryhoriy Skovoroda’s texts such ones first of all are the metonymy, the antithesis and the epiphora, while in the Vira Vovk’s texts such ones are the metaphor, the personification and the anaphora. These paths and stylistic figures as an organic components of aphorisms give them emotional expressiveness, semantic imagery and intonational completeness. It is important that in the structure of works the phraseological expressions occupy mainly the final position, logically summarizing the leitmotifs of poetry, and appear in the works as a laconic embodiment of the life philosophy of writers, whose ideas are consonant and relevant invariably with ideas in the eighteenth as well as in the twenty-first centuries. Keywords: Hryhoriу Skovoroda, Vira Vovk, aphoristics, concept, image, symbol, text.