Сюжетотворча роль фразеологізмів у повісті М. В. Гоголя "Ніс" 355 Тиховська О. Персоніфікація архетипу самості в купальській обрядовості українців

Abstract

Анотація. У статті розглядається проблема сюжетотворчої ролі фразеологізмів у повісті М.В. Гоголя «Ніс». Від- значається, що письменник, який у своїх творах активно використовував загальновживані фразеологізми, побудував повість «Ніс» на імпліцитному використанні цілого ряду ідіом, пов’язаних із назвою твору. Мета статті – розглянути роль фразеологізмів у побудові сюжету гоголівської повісті, простежити, як відбиваєть- ся психологія, світосприйняття й поведінка героя як об’єкта дії в усталених словосполученнях. У роботі використані метод фразеологічної ідентифікації, комунікативно-функціональний аналіз, культурно-історичний та герменевтичний методи, що дозволяє виявити специфіку функціонування фразеологізмів в художніх творах. Вибір дослідження був зумовлений прагненням проаналізувати відомий гоголівський твір на перетині фразеології, літературознавства, психо- логії та культурології, що є надзвичайно цікавим і актуальним в сучасній гуманітаристиці. При тому, що в повісті експліцитно присутній лише один фразеологізм – оставить с носом, у побудові сюжетних ліній простежується ціла низка соматичних фразеологізмів із компонентом «ніс», які використовуються імпліцитно. Головна сюжетна лінія пов’язана з поведінкою героя, типового гоголівського самозванця, що держал нос по ветру, тоб- то скористався можливістю пришвидшити просування по службі, тому й поводить себе самовпевнено (задирает нос) у Петербурзі. Із другорядною лінією сюжету пов’язані матримоніальні плани героя, які утворюють у повісті цілий іді- оматичний асоціативний ряд, відсилаючи до готових форматів, мовних і поведінкових кліше (водить за нос, крутить носом, оставить с носом, не по носу табак). Відзначається, що загалом, як себе репрезентує герой, можна висловити ще одним фразеологізмом: сыт, пьян и нос в табаке, який в російській лінгвокультурній спільноті використовують для характеристики людини, в якої все добре; як формулу повного достатку. Дослідження відбувається з урахуванням історико-політичних і соціальних особливостей тодішнього російсько- го життя, яке впливало на психологію та поведінку героя. Ключові слова: М. Гоголь, повість «Ніс», нозологія, соматизм, соматичні фразеологізми, самозванство.

Abstract. The article discusses the problem of the plot-forming role of phraseological units in the story of N.V. Gogol «Nose». It is noted that a writer who actively used commonly used phraseological units, built the story “Nose” on the implicit use of a number of idioms related to the name of the work. The purpose of the article is to consider the role of phraseological units in the construction of the plot of the Gogol story, to trace how the psychology, worldview and behavior of the hero as an object of action is reflected in established phrases. The method of phraseological identification, communicative-functional analysis, cultural- historical and hermeneutic methods are used in the work, allowing identifying the specifics of the functioning of phraseological units in literary works. The choice of study was determined by the desire to analyze the famous Gogolian work at the intersection of phraseology, literary criticism, psychology and cultural studies, which is extremely interesting and relevant in modern humanities. Despite the fact that only one idiom is explicitly present in the story – “оставить с носом”, in the construction of storylines can be traced a whole series of somatic phraseological units with the nose component, which are used implicitly. Тhe main storyline is connected with the behavior of the hero, typical Gogol impostor, which держит нос по ветру, that is, took the opportunity to accelerate career advancement, therefore behaves confidently in St. Petersburg (“задирает нос”). With the secondary line of the plot are matrimonial plans of the hero, which form a whole idiomatic associative series in the story, referring to ready-made formats, language and behavioral cliches (“водить за нос”, “крутить носом”, “оставить с носом”, “не по носу табак”). It is noted that in general, how the hero represents himself, can be defined by another phraseological unit: “сыт, пьян и нос в табаке”, which in the Russian linguocultural community is used to characterize a person, who is doing well; as a formula of full income. The study is carried out taking into account historical, political and social features of Russian life of that time, which influenced the psychology and behavior of the hero. Keywords: M. Gogol, the novel «Nоsе», nosology, somatism, somatic phraseological units, imposture.