Теоретико-методологічне дослідження детермінант виникнення адиктивної поведінки у студентів

Abstract

У статті розгля- нуто основні підходи зарубіжних і вітчизняних науковців до вивчення проблеми адиктивної поведінки особистості. Указано основні етапи фор- мування адиктивного процесу. Проаналізовано основні ознаки, власти- ві людині із залежною поведінкою. Висвітлено основні види адиктивної поведінки та розглянуто узагальнену класифікацію хімічних і нехіміч- них форм залежної поведінки, які можуть проявлятись у людини. Визначено чинники, що можуть спричинити формування адиктив- ної поведінки у період студентства. Проаналізовано соціальні чинники. З’ясовано, що технічний прогрес у різних галузях індустрії, вплив гру- пи однолітків, сім’ї тощо можуть спричинити формування залежної по- ведінки. Висвітлено чинники, пов’язані з індивідуальними особливос- тями особистості. З’ясовано, що психофізіологічні особливості людини (типологічні особливості нервової системи, характер), різні характерис- тики особистості можуть спричиняти виникнення адикцій. Показано, що психофізіологічні особливості людини визначають індивідуальну своєрідність адиктивної поведінки. Вони можуть істотно впливати на вибір об’єкта залежності, на темпи її формування, ступінь вираженості. Проаналізовано біологічні чинники, пов’язані зі спадковою схильністю до певних форм адиктивної поведінки, ступенем початкової толерант- ності до певних речовин. Визначено, що дослідження цього питання проводяться переважно трьома методами: генеологічними, близнюко- вими та дослідженнями прийомних дітей. З’ясовано, що схильність до формування адиктивної поведінки за- галом є універсальною особливістю людини, у тому числі в період сту- дентства. Зроблено висновок, що адиктивна поведінка може бути на- слідком впливу не якогось одного, а одночасно декількох чинників, при цьому поєднання таких чинників індивідуальне для різних людей. Ключові слова: адиктивна поведінка, залежність, шкідлива звичка, адикції, темперамент, індивідуально-типологічні особливості, негативний вплив, юнацький вік, період студентства.

The main approaches of foreign and domestic scientists to the study of the problem of addictive behavior of the personality are reviewed in the article. The main stages of the addictive process formation are indicated. The main characteristics of a person with addictive behavior are analyzed. The main types of addictive behavior are highlighted and the generalized classification of chemical and non-chemical forms of addictive behavior manifested in a person is considered. The factors that can cause the formation of addictive behavior during the student period are determined. Social factors are analyzed. It is found that technical progress in various fields of industry, the influence of peer groups, family, etc., can lead to the formation of addictive behavior. The factors connected with individual peculiarities of the personality are showed. It is found out the psychological and physiological features of a person (typological features of the nervous system, character), different characteristics of the personality can cause the addictions. It is shown that psychophysiological features of a person determine the individual peculiarity of addictive behavior. They can significantly affect the choice of the object of dependence, the pace of its formation, the degree of severity. The biological factors related to the hereditary predisposition to certain forms of addictive behavior, the degree of initial tolerance to certain substances are analyzed. It is determined that studies of this issue are carried out mainly by three methods: genealogical, twin and foster children research. The tendency towards the formation of addictive behavior is revealed to be a universal feature of the person, including the student period. It is concluded that addictive behavior can be a consequence of the influence of several factors simultaneously, while the combination of such factors is individual for different people. Key words: addictive behavior, addiction, harmful habit, addictions, temperament, individual and typological peculiarities, negative influence, juvenile age, student period.