Художній світ Роберта Музіля: реалізація експресіоністичних пошуків

Abstract

У статті здійснено спробу дослідити ідейно-стильову модель експресіоністичного світо- бачення Р. Музіля крізь призму тематичної, сюжетно-композиційної й образотворчої струк- тур творів малої прози письменника, що дасть змогу ширше розкрити особливості духовно- цілісних і етико-естетичних орієнтацій автора. У цьому ключі проведено системний аналіз низки науково-теоретичних праць, присвячених дослідженням розвитку експресіоністичного стилю на теренах німецькомовного простору. Акцентовано увагу на виділенні ознак націо- нального варіанту австрійського експресіонізму, які зумовлені суспільно-історичним і есте- тико-літературним досвідом. Визначено, що характерним зразком художньо-естетичного освоєння експресіоністичних світомоделей у творчості Р. Музіля постають маловідомі твори його ранньої прози зі збірки «Поєднання». Осмислено філософське і психологічне під- ґрунтя новел «Удосконалення кохання» та «Спокуса мовчазної Вероніки», засадчими для яких постають біографічний, культурологічний, міфологічний і психоаналітичний методи. Також визначено інтертекстуальний метод, який дає змогу звернутися до основних концепцій інтер- текстуальності в контексті літератури модернізму. Окреслено основні прийоми та засоби емоційно-образної та художньої виразності для надання експресії. Розкрито концептуальну парадигму образотворення автора в контексті понять «криза», «безвихідь», «тривога», «страх», «відчай», «біль» та «мука». Увиразнено центроорганізуючу роль архетипних обра- зів та їхніх репрезентантів у творі (міфологія, релігія, містичне). Вказано на своєрідність образно-символічної системи та жанрову неоднорідність творів письменника, в результаті інтерпретації яких відкривається унікальність індивідуально-авторської концепції «поєд- нання» як феномена реалізації експресіоністичних пошуків Р. Музіля.