Інтеграційна ідеологія у народів Центральної Європи

Abstract

Метою дослідження стала панідея зокрема і панславізм конкретно. Майже у всіх етнічно споріднених народів, що входили до складу великих мовних і релігійних спільнот, на певному історичному етапі виникають неоднозначні за формою і змістом панідеології – панславізм, пангерманізм, панамериканізм, панісламізм і такі наднаціональні інтеграційні ідеї, як австрославізм, ілліризм. Їх мета полягала в обґрунтуванні не тільки цивілізаційної, етнокультурної, історичної спільності, але в тому числі і політичної. З часом панідеї ставали не тільки джерелом для формування національної ідеології, але також слугували і підставою для появи полінаціональних держав і забезпечували існування ідеології великодержавності. З огляду на заявлену вище проблему, розглянемо панславізм, враховуючи специфіку взаємовідносин у трикутнику інтересів – західні слов’яни, німецькі й угорські національні інтереси на тлі еволюціонування ідеї панславізму в змісті російсько-слов’янських стосунків й імперської зовнішньої політики. Втім, дослідження наднаціональних ідеологій неможливе без з’ясування змісту типологічності і закономірність появи панідей і панрухів як досить типових явищ в контексті становлення й розвитку національних ідеологій в Центральній і Центрально-Східній Європі першої половини ХІХ ст. Відповідно, аналіз наявного матеріалу дозволяє констатувати, що в суспільно-політичній думці західного слов’янства на тлі національного відродження відбувався складний процес формування парадигми національного вибору. Не в останню чергу його зміст лежав у площині цивілізаційного вибору, що і стало однією з причин появи наднаціональних інтеграційних ідей. У процесі розвитку ідеї панславізму можна виділити кілька етапів її розвитку. Насамперед, фаза становлення концепції, початок XIX ст. У цей час для багатьох національних діячів ідея філологічного зближення слов’ян переросла в концепцію «культурного панславізму». На етапі активізації в 30-х – 40-х рр. ХІХ ст. культурно-національних прагнень західних слов’янських народів європейська політика Російської імперії була однією з причин політизації ідеї панславізму. Поступово ідея панславізму отримувала найрізноманітніші інтерпретації – від русофільства до державного або царофільського панславізму, а в період «Весни народів» і демократичного панславізму. Намагаючись протистояти популяризації політичного панславізму, західні національні ідеологи були змушені шукати альтернативні шляхи для інтеграції доцентрових інтересів австрійських слов’ян, що знайшло своє відображення в іншій наднаціональній концепції австрославізму. Ключові слова: нація, національна культура, ідеологія, імперія, пангерманізм, панамериканізм, панісламізм, панславізм, ідея, демократія, свобода, національна ідеологія, регіон, етнос, Росія, Європа, слов'яни, зовнішня політика, геополітика.

To achieve the primary goal of the research, the author has considered it to be necessary to solve a number of the following tasks: to scientifically, logically, argumentatively, and coherently lay out specifics of the process of Slavic national ideology formation and reveal its main features. The national-patriotic mood was not limited merely by the demand for cultural reforms by the beginning of the revolution. It gradually transformed into the context of new political and socio-economic ideas. At the same time, in the meaning of the national paradigm of the Slavic National Movement, the idea of its moderation or passive opposition actualized drastically. In general, the national paradigm was a specific mixture of political ideas. Political freedom – democracy, social and personal guarantees – took a somewhat secondary place, the struggle for national justice with its moral and cultural principles became dominant. On the eve of the 1848 revolution, western Slavs were involved in modernizing their national ideology. Although this process was an all-European phenomenon and large ethnic units were undergoing self-determination, the spiritual renaissance of the western Slavs had specific regional and ethnic characteristics, thus attracting the political attention of the governments of great empires – the Austrian and the Russian. For Russia, the biggest Slavonic country, the idea of the general Slavonic ethnic unity and the Pan-Slavistic ideology had scientific character and served as a factor of geopolitical interest. Gradually, the idea of Panslavism received a variety of interpretations - from Russophilism to state or tsarophilic Pan-Slavism, and during the «Spring of Nations» and democratic Pan-Slavism. In an attempt to oppose the popularization of political Panslavism, Western national ideologues were forced to look for alternative ways to integrate the centripetal interests of the Austrian Slavs, which was reflected in another supranational conception of Austro-Slavicism. Keywords: nation, national culture, ideology, empire, Pan-Slavism, idea, democracy, freedom, national ideology, region, ethnos, Russia, Europe, Slavs, foreign policy, geopolitics.