Правова природа винагороди за правову допомогу (гонорару) адвоката

Abstract

В статті досліджується правова природа інституту винагороди за правову допомогу адвоката (гонорар), зокрема порядку її визначення, розміру та сплати. Аналізується порядок отримання винагороди юристами в Стародавніх Греції та Римі. Аргументується позиція, згідно з якою інститут винагороди за правову допомогу все ж мав місце, однак не був належним чином врегульованим та базувався на звичаєвому праві. Однак згодом все ж отримав своє нормативне закріплення. Сучасне вітчизняне законодавство наразі недостатньо регламентує винагороду адвоката. Проте, виходячи із принципу свободи договору, законодавець закріплює положення, згідно з яким адвокат і клієнт самостійно визначають умови договору про надання правової допомоги, в тому числі і ті, що стосуються порядку обчислення та сплати гонорару. Авторами також розглядаються основні способи обчислення розміру гонорару адвоката. Для досягнення поставленої мети були застосовані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав можливість проаналізувати багатогранну природу інституту винагороди за правову допомогу адвоката (гонорару) в аспекті механізму виникнення та розв’язання суперечностей, що існують на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства та формування правової держави. Історико-правовий метод надав можливість розкрити уявлення про становлення та розвиток інституту винагороди за правову допомогу адвоката (гонорару) в аспекті еволюції розуміння терміну «гонорар». На підставі цього, автори доходять до висновків, що інститут винагороди за правову допомогу адвоката (гонорар), зародившись в Стародавній Греції та Римі, пройшов шлях від сприйняття його як почесного дарунку за шляхетний вчинок («благодійну працю») та регулювання на рівні звичаєвого права до відповідного нормативного закріплення і сприйняття гонорару як належної оплати за адвокатську діяльність із встановленням відповідних обмежень (зокрема, щодо максимальних розмірів) та критеріїв визначення його розміру. Але такий перехід зберіг за собою уявлення про гонорар як вид особливої оплати (винагороди) особам вільної професії, розмір якої залежить, зокрема, від досвіду та здібностей певного адвоката.