Поліський етнокультурний рух в Радянській Білорусі в роки «перебудови» (за матеріалами газети «Балесы Полісься»)

Abstract

Стаття присвячена розгляду феномена поліського етнокультурного руху в Білорусі в пізньорадянський період. У роботі аналізуються матеріали газети «Балесы Полісься» (м. Мінськ, 1989 р.) – видання суспільно-культурного об'єднання «Полісьсе». Публікації авторів газети «Балесы Полісься» дозволяють сформувати уявлення про основні механізми конструювання поліської (ятвязької) ідентичності (вироблення мовного стандарту, максимально дистанційованого від української та білоруської мов; формування поліського (ятвязького) історичного наративу; артикуляція політичних вимог автономії та ін.). Робота носить міждисциплінарний характер, написана на стику історії та політології (вивчення проблем політики пам'яті). Автор спирається на методологію визнаних авторитетів у даних галузях науки (Е. Ґеллнер, Е. Хобсбаум, К. Шевченко, О. Малінова, О. Міллер, Г. Касьянов, О. Смоленчук та ін.). Поліський етнокультурний рух розглядається крізь призму конструктивістського підходу до розуміння національних процесів. Автор статті приходить до важливого висновку про те, що поліський етнокультурний рух слід розглядати як відповідну реакцію на розмивання основ радянської ідеології в період пізньої «перебудови», поступове розширення сфери використання білоруської мови, що мала слабкий вплив в регіоні, спробу на основі регіональних особливостей сконструювати альтернативну етнічну ідентичність, найбільш адекватну для культурного самовираження. Дана стаття може бути корисна фахівцям з історії і політології, студентам, всім, хто цікавиться проблематикою національних відносин в країнах Центральної та Східної Європи ХХ – XXI ст. Перспективи подальших досліджень в даній області бачимо в компаративному аналізі поліського етнокультурного руху і аналогічних процесів у інших «малих» народів Центральної та Східної Європи. Ключові слова: Полісся, ідентичність, етнокультурна інженерія, преса, «перебудова».

The article is devoted to considering the phenomenon of the Polesie ethnocultural movement in Belarus in the late Soviet period. The paper analyzes the materials of the newspaper «Balesy Polisya» (Minsk, 1989) – the publication of the social and cultural association «Polisse.» The publications of the authors of the «Balesy Polisya» newspaper allow forming an idea of the main mechanisms of Polesie (Yatvyazh) identity construction. It means developing a language standard that is as distant as possible from the Ukrainian and Belarusian languages; the formation of the Polesie (Yatvyazh) historical narrative; articulation of political demands for autonomy, etc.). The work is interdisciplinary, written at the intersection of history and political science (studying the problems of memory politics). The author relies on the methodology of recognized authorities in these branches of science (E. Gellner, E. Hobsbaum, K. Shevchenko, O. Malinova, A. Miller, G. Kasyanov, P. Tereshkovich, A. Smolenchuk, etc.). The Polesie ethnocultural movement is viewed through the prism of a constructivist approach to understanding national processes. The author of the article comes to the fundamental conclusion that the Polesie ethnocultural movement should be considered as a response to the erosion of the foundations of Soviet ideology during the late «perestroika.» Moreover, the gradual expansion of the sphere of using the Belarusian language, which had a weak influence in the region, was based on regional characteristics to construct an alternative ethnic identity that is adequate for cultural self-expression. This article can be helpful for specialists in the field of history and political science, students, all interested in the problems of national relations in the countries of Central and Eastern Europe of the XX–XXI centuries. Prospects for further research in this area are seen in the comparative analysis of the Polesie ethnocultural movement and similar processes among the «small» peoples of Central and Eastern Europe. Keywords: Polesie, identity, ethnocultural engineering, press, «perestroika».