«Cарматська Катинь». Образ страти польських бранців після Батозької битви 1652 року в історіографії та колективній пам’яті Польщі

Abstract

На підставі аналізу великої кількості опрацювань істориків було охарактеризовано загальний образ масової страти польських бранців, захоплених козаками та татарами після бою під Батогом 1652 року в польській історіографії та сучасній колективній пам’яті. Праця містить розгляд свідчень очевидців, широкого кола історичних праць, публіцистичних статей та інтернет-публікацій, які були присвячені висвітленню теми дослідження. Майже всі перелічені у статті автори намагалися побудувати свою оповідь таким чином, аби вона включала одночасно як героїчну, так і жертовну пам’яттєву парадигми. Було встановлено, що опис та інтерпретація перебігу подій битви під Батогом, а також її трагічних наслідків, контрастує з зображенням інших баталій доби Національно-визвольної війни. Крім того, було вияснено, що численні описи розправи над елітними представниками «люду рицерського», здійснені багатьма польськими авторами, істотно відрізняються один від одного. Основні причини наявності різних оцінок стосуються, передусім, розбіжностей щодо кількості жертв, а також пояснюються відсутністю консенсусу серед науковців щодо того, хто був ініціатором, а хто виступав у ролі виконавця смертельного покарання для польських бранців. Особливу увагу було приділено питанню визначення місця винищення цвіту шляхетського офіцерства після Батозької битви в героїці та колективній пам’яті сучасних поляків. Зокрема, у статті були детально розглянуті спроби введення наративу «Сарматської Катині», в якому події XVII століття були пов’язані з подіями з часів Другої світової війни. Незважаючи на свою певну популярність у засобах масової інформації на початку 2000-х років, така комемораційна конструкція все ж не була прийнята академічним співтовариством. Ключові слова: польська історіографія, колективна пам’ять, визвольна війна, битва під Батогом, «Сарматська Катинь», страта полонених.

The article represents a comprehensive study of a typical image of the mass execution of Polish prisoners, who were captured after the battle of Batih in 1652, constructed by the Polish historiography. It contains an in-depth analysis of a wide range of eyewitness testimonies, historical writings, publicist and journalistic articles closely related to the research topic. It has been determined that the Polish chroniclers and most other recent authors repeatedly dealt with the themes of Batih defeat and subsequent execution of Polish prisoners. Almost all authors tried to construct a narrative that simultaneously included both heroic and victim paradigms. This position of most neighboring country scholars contrasts with several interpretations regarding the tides of the other battles that occurred during the Cossack-Polish war. Unlike the Battle of Batih in 1652, none of them were marked by similar tragic events. It was also found out that numerous descriptions, evaluations, and assessments of the prisoner massacre that many Polish authors have implemented differ significantly from each other. The discrepancy might explain the main subjects of such difference about the number of victims and the lack of consent on who was the initiator and who performed as an executor of capital punishment. Special attention was given to the issue of determining the place of the Battle of Batih and the execution of prisoners after that in the collective memory of the Poles. In addition, the article considered attempts to introduce the narrative of «Sarmatian Katyn» in which the events from the XVIIth century were linked with the events of the Second World War. The academic community did not accept a construct despite its popularity in the media at the beginning of the 2000s. Keywords: Polish historiography, collective memory, Cossack-Polish War, Battle of Batih, «Sarmatian Katyn», the massacre of Polish captives.