СУТНІСТЬ І ЗМІСТ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ГОВОРІННЯ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Abstract

Статтю присвячено трактуванню сутності і змісту навчання англомовного професійно орієнтованого говоріння майбутніх лікарів. Метою статті є аналіз поняття англомовного професійно орієнтованого говоріння, класифікація його форм, структурних компонентів та різновидів у фаховому мовленні лікарів задля покращення результатів навчання та підвищення комунікативної ефективності у майбутніх фахових ситуаціях. Визначено, що ініціативне та реактивне говоріння є основними різновидами професійно орієнтованих висловлювань лікарів, які використовуються у живій формальній комунікації з іншими колегами-медиками і пацієнтами. Також встановлено, що найвищий ступінь труднощів представляє самостійне вираження думок і почуттів засобами іноземної (англійської) мови у фаховому контексті. Виявлено, що під час вибору методик навчання англомовного професійно орієнтованого говоріння кращих результатів можна досягти, враховуючи особливості психологічної структури акту говоріння, психофізіологічні механізми говоріння та рівні професійно орієнтованого мовлення. Для фахової комунікації лікарів особливо значущими виявляються такі психофізіологічні механізми говоріння як механізм репродукції, механізми комбінування та конструювання і механізм управління функціонуванням висловлювання. Саме вони впливають на вибір лікарем певних раніше засвоєних медичних термінів і/або їх розмовних еквівалентів, комбінування професійних термінів і виразів, тактику і стратегію мовлення лікаря з огляду на співрозмовника/реципієнта інформації (медика або пацієнта). Таким чином, сутність і зміст навчання англомовного професійно орієнтованого говоріння майбутніх лікарів полягає не просто у засвоєнні і відтворенні у мовленні фахової лексики та лексико-граматичних конструкцій, а й в урахуванні структури акту говоріння і його психофізіологічних особливостей у лікарській практиці.