ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГОВОРІННІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПОЛІНАЦІОНАЛЬНИХ ГРУПАХ

Abstract

Дієва методика навчання англійської мови за професійним спрямуванням неодмінно базується на визначенні та структуруванні чітко окреслених етапів формування англомовних професійно орієнтованих знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення майбутнім фахівцем ефективної усної і/або письмової комунікації у ситуаціях професійно орієнтованого спілкування на робочому місці. Під час розробки методики навчання англійської мови медичного спрямування потрібно перш за все враховувати характер та умови фахової комунікації лікарів, у якій превалює діалогічне мовлення у зв’язці «лікар–лікар/медичний працівник» або «лікар–пацієнт/представник пацієнта». Дану статтю присвячено визначенню етапів формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в говорінні майбутніх лікарів з урахуванням специфіки полінаціональних груп студентів. У статті підкреслено, що відмінності культурної, вербальної і невербальної поведінки представників висококонтекстних та низькоконтекстних культур, які як правило формують полінаціональну групу в умовах вітчизняних закладів вищої освіти, можуть призводити до істотних непорозумінь та, подекуди, конфліктів між студентами у процесі виконання парних і групових вправ на англомовне професійно орієнтоване діалогічне мовлення. Через це перед викладачами англійської мови за професійним спрямуванням постає необхідність розробки новітніх підходів та методик навчання з урахуванням особливостей полінаціональних груп. Запропонована нами методика базується на індуктивному підході, який передбачає першочергове оволодіння елементами діалогу з переходом до поступового формування навичок та умінь його самостійного ведення на основі навчально-мовленнєвої ситуації. Указана методика також включає три етапи формування англомовної професійно орієнтованої компетентності у говорінні майбутніх лікарів, а саме підготовчо-орієнтаційний, структурно-комунікативний та завершальний (рефлексійний) етапи. Всі три етапи є взаємопов’язаними, базуються на проблемно-тематичному структуруванні вправ, а також враховують розбіжності між висококонтекстними та низькоконтекстними культурами під час розробки та поясненні умов пропонованих комунікативних парних і групових завдань.