Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/37442
Название: ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНІ ОРІЄНТИРИ В ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА ДУХНОВИЧА
Авторы: Малець, Наталія Богданівна
Ключевые слова: філософія, світогляд, педагогіка, просвітитель, інтелігенція, самосвідомість, єдність, спадщина, виховання
Дата публикации: 2019
Издательство: Мукачівський державний університет,
Библиографическое описание: Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія»Мукачево : МДУ, 2019. Вип. 2(10) Ч.2.
Серия/номер: Випуск 2 (10)/2;
Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається багатогранна діяльність О. Духновича як вченого, просвітителя, філософа, суспільно-політичного діяча на ниві розвитку освіти, науки і культури, захисту національних інтересів народу; його твори були своєрідним одкровенням у задушливій атмосфері денаціоналізаторської політики австрійських властей середини ХІХ ст. в тодішній Підкарпатській Русі. Авторами проаналізовано філософський аспект творчості О. Духновича, що сприяла вихованню інтелігенції, піднімала національну самосвідомість закарпатських русинів-українців, плекала ідею слов’янської єдності. З’ясовано, що філософсько-педагогічна спадщина будителя є невичерпним джерелом знань для становлення світогляду та патріотичного виховання в контексті інноваційних тенденцій сьогодення. Ключові слова: філософія, світогляд, педагогіка, просвітитель, інтелігенція, самосвідомість, єдність, спадщина, виховання.
Описание: Громадсько-політичне і культурне життя на Закарпатті у першій половині ХІХ століття набирало різних форм і мало різні цілі. Одна частина інтелігенції – це О. Духнович, І. Орлай, І. Раковський, Ю. Гуца-Венелін – орієнтувалися на Росію, вбачаючи в ній єдиного захисника інтересів поневолених слов’янських народів Австрії, в тому числі і русинів Закарпаття . Вони відстоювали ідею, висунуту Й. Домбровським, Й. Юнгманом, П. Шафариком, об’єднатися усім слов’янським народам під гілкою «могутнього старого дуба Росії». Об’єднання під скіпетром Росії вони розглядали не як політичний акт, не як утворення єдиної держави, а скоріше як процес філософсько-культурного єднання слов’ян «літературної вільної слов’янської держави»
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/37442
ISSN: 2413-3329 (Print) : 2520-6788 (Online)
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри громадського здоров'я та гуманітарних дисциплін



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.