Дескрипція диспозиції сімейності: спосіб представлення змісту традиційної сім’ї в масовому дискурсі (на прикладі прислів’їв і приказок прошлюб і сім’ю)

Abstract

Представлено результати аналізу диспозиції сімейності, виконаного на матеріалі прислів’їв про шлюб та сім’ю як “культурних осадів”, що утримують життєвий досвід агентів масового дискурсу. Визначено, що мета дослідження полягає у виявленні домінантних категорій (компонентів структури) диспозиції сімейності класично-традиційної сім’ї. Психологічний зміст інтерпретованих текстових даних (прислів’їв і приказок про шлюб та сім’ю) розкривається за допомогою герменевтичного методу. Дескрипції в даному контексті розглядаються як техніка інтерпретації в межах герменевтичного методу психології, а домінантні категорії – як інтерпретаційний потенціал для розуміння особливостей диспозиції сімейності в масовому дискурсі. Реконструкція змісту шлюбу та сім’ї здійснюється в дискурсі традиційної сім’ї як конструйованого тексту, що відтворює уявлення про смисл стосунків між подружжям. Увага фокусується на виконанні соціокультурних ролей, функцій, дотриманні цінностей, які відповідають приписам подружньої взаємодії як інституціональної норми. Імліцитний смисл асиметричності функціонально-рольової поведінки подружжя свідчить про головну відмінність дискурсу: злиття категорій “стать”, “гендер”, “ідентичність” – і пояснює зміст базових ролей чоловіка/жінки в сімейній ієрархії. Основною характеристикою функціонально-рольового устрою в межах дискурсу визначено взаємопов’язаність зазначених категорій та рядоположність: сім’я – шлюб – батьківство, що відповідають розумінню їх як суспільної норми взаємодії подружжя і членів сім’ї. На основі аналізу корпусу 118 прислів’їв виокремлено домінантні категорії сім’ї: мотив, функції, ролі, стосунки і цінності, що розглядаються як компоненти структури традиційної сім’ї. Зауважено, що вони мають інтерпретаційний потенціал для розуміння системи поглядів на організацію взаємин подружжя в межах дискурсу традиційної сім’ї. Процедура “насичення” даних виявила типові інтерпретативні правила сім’ї та шлюбу, відтворені в мотивах директивності диспозиції сімейності як абсолютних цінностей подружжя, дітності та батьківства, ієрархізації взаємодії чоловік – дружина – діти. Зроблено висновок, що диспозиція сімейності як матриця конфігурації культивованих суспільством практик забезпечувала реплікацію патернів поведінки з чинними імперативами: соціальні цінності (матеріальні, морально-етичні), статусність чоловіка/жінки, гетеронормативність взаємин, функціонально-рольова дихотомія. Виявлені компоненти структури є підґрунтям для теоретичного осмислення процесів трансформації практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства та підставою для вивчення суб’єктивних компонентів цих практик. Ключові слова: реконструкція; імпліцитний смисл; асиметричність; функціонально- рольова поведінка; подружжя.

It is presented the results of the “family” disposition’s analysis, made on the basis of the proverbs about marriage and family as “cultural sediments” which contain the life experience of discourse agents. The purpose of the study is to identify the dominant categories (components of the structure) of the “family” disposition in the classical-traditional family. The psychological meaning of the interpreted textual data (proverbs and sayings about marriage and family) is revealed by using the hermeneutic method. The descriptions in this context are considered as the technique of interpretation within the limits of hermeneutic psychological method, and the dominant categories are considered as the interpretative potential for understanding the peculiarities of the “family” disposition in mass discourse. The reconstruction of marriage and family meaning is carried out in the discourse of the traditional family as a constructed text, which reproduces the idea of relations between spouses. The attention is focused on the implementation of sociocultural roles, functions, and values following, which comply with the requirements of the marital interaction as an institutional norm. The implicit meaning of the asymmetry in the functional-role behavior of the spouses indicates the main difference of the discourse: the merging of the “sex”, “gender”, “identity” categories, and explains the meaning of the basic man / woman roles in the family hierarchy. The main characteristic of the functional-role system within the discourse is defined by the interrelation of the indicated categories and by the “family – marriage – paternity” ordination, which are corresponded to their understanding as a social norm of interaction between spouses and family members. Based on the analysis of the 118 proverbs corpus, the dominant categories of the family are distinguished: motive, functions, roles, relations and values, which are considered as components of the traditional family structure. It is noticed that they have the interpretative potential for understanding the system of views on the relationships of spouses’ organization within the discourse of the traditional family. The procedure of data “saturation” revealed the typical interpretative rules of family and marriage, which are reproduced in the motives of “family” disposition directivity as the absolute values of spouses, childhood and paternity, hierarchy of “husband – wife – children” interaction. It was concluded that the “family” disposition as a configurations’ matrix of practices cultivated by society had been provided the replication of behavior patterns with existing imperatives: social values (material, moral-ethical), man / woman status, heteronormativity of relations, functionalrole dichotomy. The discovered components of the family structure serve as the basis for a theoretical understanding of the transformation processes in the practices of marriage-family partnership and paternity, and form the ground for studies on the subjective components of these practices. Key words: reconstruction; implicit meaning; asymmetry; functional-role behavior; spouses.