Асоціативний експеримент як метод дослідження практик шлюбно-сімейного партнерства

Abstract

Подано результати змістового аналізу асоціацій “сім’я”, “шлюб”, “парт- нерство”. Виявлені семантичні поля досліджуваних категорій вказують на одновимірну модель семантичної організації, де одні і ті самі одиниці ана- лізу по-різному розподіляються на семантичному полі: те, що належить до ядра одної категорії, визначається на периферії іншого поля або взагалі не є представленим. Зазначені особливості розглядаються як ознаки послаблення шлюбності, що вказує на зменшення важелів супроводжуючих їх традицій, ритуалів, статусу як культурно-обумовлених предикторів смислів шлюб- но-сімейних практик. Збільшення одиниць аналізу на периферії семантично- го поля вказує на зв’язок асоціацій із тим, що має для опитуваних відчут- ний смисл у самовизначенні і самоздійсненні у стосунках, утворених не на імперативній нормі шлюбності, а на значимості взаємин як спільної цінно- сті. Зазначене підтверджується багатоаспектністю смислотвірних концептів, представлених у змісті індивідуально-особистісних: любов, діти, щастя, секс, симпатія, рівність, узгодження, свобода та емоційно-чутливих предикторів смислів: довіра, підтримка, тепло, інтимність. За результатами кластерного аналізу “партнерство” за виявленими ви- кидами в наборі асоціацій істотно вирізняється від шлюбу та сім’ї. Тематично поділені за змістом, асоціати вказують на індивідуально-особистісний (взає- морозуміння, довіра, рівність, узгодженість, свобода) та емоційно-чутливий смисл (любов, інтимність). Не виявлено асоціацій ані зі шлюбом, ані із діто- народженням. Методом кластеризації даних встановлено спільність смислотвірних концептів досліджуваних категорій. Результат розглядається як принцип творення практик шлюбно-сімейного партнерства, де сукупність уявлень пропонується позначити категорією “шлюбно-сімейне партнерство”. Кон- статується, що зазначена категорія є соціально-психологічним феноме- ном, котрий вказує на неоднорідність соціальної реальності, яка вже не структурується тільки за нормами інституту сім’ї, шлюбу та батьківства як метанорми. Ключові слова: асоціація; сім’я, шлюб; партнерство; предиктор; сми- слотвірний концепт.

ye results of a meaningful analysis of the associations “family”, “marriage”, “partnership” are presented. ye revealed semantic fields of the studied categories point to a one-dimensional model of a semantic organization, where the same units of analysis are distributed in a different semantic field: one belonging to the core of one category, is determined on the periphery of another field or is not presented at all. yese features are considered as signs of weakness of marriage, which indicates a decrease in the levers of the traditions accompanying them, rituals, and status as culturally-based predictors of the meanings of marriage and family practices. An increase in units of analysis on the periphery of the semantic field indicates the relation of associations with that, what makes the respondents have a tangible sense in self-determination and self-realization in relationships formed not in the imperative marriage rate, but in the significance of relationships as a common value. yis is confirmed by the multidimensionality of the conceptual concepts presented in the individual-personal sense: love, children, happiness, sex, sympathy, equality, agreement, freedom, and emotionally sensitive predictors of meanings: trust, support, warmth, intimacy. According to the results of cluster analysis, the “partnership” on the identified emissions in the set of associations is significantly different from marriage and family. yematically divided in content, the associates indicate an individual-personal (mutual understanding, trust, equality, consistency, freedom) and an emotionally sensitive sense (love, intimacy). No associations with either marriage or childbirth were found. By the method of data clustering, the general sense-making concepts of the categories studied are established. ye result is considered as a principle of creating a marriage-family partnership practice, where the complex of ideas is proposed to be designated as the category “marriage-family partnership”. It is stated that this category is a socio-psychological phenomenon, which indicates the variegated of social reality, which is no longer structured only by the norms of the institution of family, marriage and paternity as methanorms. Key words: association; family; marriage; partnership; predictor; sense-making concept.