Neliberálna regresia demokracie a rast pravicového extrémizmu na Slovensku: navzájom prepojené trendy?

Abstract

Дослідники, що займаються питаннями переходу до демократії після падіння комуністичних режимів, часто пов’язують зростання радикалізму і політичного екстремізму з актуалізацією етнополітики і відродженням наці оналізму, а також з соціальною депривацією, нерівномірним впливом соціальнo економічних реформ на різні групи населення. Обидві згадані інтерпретаційні схеми абсолютно легітимні, вони є реакцією на реальні соціальні явища, однак не повною мірою достатніми для формування всебічних і повноцінних рамок, що пояснюють причини активізації правого екстремізму в країнах Централь ної Європи, включаючи Словаччину. У 2016 році, через 12 років після вступу Словаччини до ЄС і 27 років після відновлення демократичного режиму, право екстремістська партія ĽSNS (Нарoдна партія «Наша Словаччина») пройшла в національний парламент. На виборах у лютому 2020 року ця партія знову опинилася в парламенті. Автор статті обгрунтовує тезу, що не менш важливим фактором під несення правого радикалізму в Словаччині, крім посилення етнополітики та розширення соціальної депривації, є неліберальний регрес демократії. У статті описується шкідлива практика, яку демонструють протягом тривалого часу правлячі неекстремістські політичні сили (націонал-популісти) і наслідки цієї практики: тиранія більшості, спроби обмежити вільну конкурентну бороть бу на виборах, маргіналізація опозиції, вибіркове правосуддя, нападки на неза лежні засоби масової інформації та представників громадянського суспільства, корупційно-клієнтське захоплення держави, активне підживлення нелібераль ного громадського дискурсу про демократію, свободу, права людини, інші універ сальні цінності, міграцію, майбутнє Євросоюзу і т. д. На підтвердження тези про взаємозв’язок між правлінням націонал-популістів і погіршенням якості демократії автор наводить рейтинг Словаччини у проєкті «Народи у тран сформації» організації Фрідом Хаус. Автор підкреслює, що неліберальна прак тика управління погіршила якість демократії і знизила ефективність функ ціонування демократичних інститутів у державі, не заподіяла ніякої шкоди екстремістам, навпаки, підготувала для них живильне середовище як з точки зору розширення їх підтримки з боку виборців, так і з точки зору формування для них більш сприятливої атмосфери, в тому числі і для демонстрації їх здат ності «ефективно» вирішувати існуючі проблеми неліберальними методамиАвтор доходить висновку, що тільки повне відновлення функціонування демократичних механізмів, ефективна боротьба з корупцією і беззастережне дотримання ліберально-демократичних принципів може запобігти подальшо му посиленню радикальних і екстремістських сил у Словаччині.

Scholars dealing with democratic transition after the collapse of the Communist regimes often link the growth of radicalism and political extremism with the rise of ethno-politics and revival of nationalism as well as with the social deprivation, uneven impact of social and economic reforms on different groups of the population. Both of these interpretation schemes are fully legitimate and they react to the real social phe nomena, however they do not seem to be sufficient to create a more comprehensive explanatory framework of the rise of the right-wing extremism in Central European countries, including Slovakia. In 2016, 12 years after Slovakia’s accession to the EU and 27 years after the renewal of the democratic regime, the right-wing extremist party ĽSNS has penetrated into the national parliament. In February 2020 elections ĽSNS was re-elected into the parliament. Author of the article works with the consideration that no less important factor of the rise of right-wing radicalism in Slovakia is – besides strengthened ethno-politics and spread social deprivation – the illiberal regression of democracy. He describes the bad practices in the execution of power by non-extremist mainstream political forces (national populists) during a long period of time: tyranny of majority, efforts to limit the fair electoral competition, marginalization of the opposition, selective justice, at tacks on independent media and civil society actors, state capture by corruption and clientelism, nourishing the illiberal public discourse on democracy, freedom, human rights, other universal values, migration, the future of the EU, etc. In support of his thesis about the mutual relationship between the rule of national-populists and the de terioration of the quality of democracy, author cites Slovakia’s rating in the project Na tions in Transit of the Freedom House. Author emphasizes that the illiberal practice in the governance which worsened the quality of democracy and reduced the effectiveness of the functioning of democratic institutions in the state, did not harm the extremists at all, on the contrary – they prepared a breeding soil for them in terms of their voter empowerment, created more favorable atmosphere for them, for their presentation of abilities to “effectively” solve the existing problems in an illiberal way. Author came to conclusion that only full restoration of functionality of democratic mechanisms, efficient fight against corruption and unconditional observance of liberal democratic principles can prevent the country from further strengthening of radical and extremist forces. Keywords: Slovakia, political parties, democratic transformation, quality of de mocracy, right-wing extremism, nationalism, illiberal tendencies, national-populism.