The historical background of legal and regulatory legislation on preservation of health in quarantine conditions

Abstract

Abstract. The article raises an issue of preservation and strengthening health in pandemic conditions, because self-isolation and restrictions on the movement of people cause the loss of physical activity and the emergence of chronic diseases. It is known that all quarantine restrictions and rules are being created and regulated by the state at the legislative level. We appeal to the primary sources of quarantine legislation for deeper understanding of the issue. The purpose of the article is to investigate the historical background of legal and regulatory legislation on preservation of health in quarantine conditions. The following methods of analysis have been used: comparison and synthesis of theoretical data. The period of formation of quarantine legislation is divided into 3 phases: the period of the Middle Ages, the period before the First World War (the 19th century) and the postwar period. The article investigates the history of conduction of the fi rst quarantine measures in Europe during the Middle Ages and the history of creation of the fi rst quarantine legislation in Venice, Hetmanshchyna and the Russian Empire during the 14th – 18th centuries. It has been revealed that the rules of the fi ght against the spread of epidemiological diseases were established in the 19th century, the fi rst international sanitary conventions and medical authorities in the Russian and Ottoman Empires were created to slow the spread of such dangerous diseases as cholera, plague and yellow fever, not harming the free international trade at that time. The article analyses the results of the fi rst (1851), the fourth (1874) and the seventh (1892) International Sanitary Conferences and the positive and negative consequences of them. It also describes the creation of the fi rst international medical organisations, such as the Offi ce International d'Hygiène Publique (L'Offi ce International d'Hygiene Publique), established in 1907, the Health Organization of the League of Nations, established in 1923 after the First World War, the Hygiene Committee of the League of Nations, established in 1926, and the World Health Organisation (WHO), established in April, 7, 1948 as the medical authority of the United Nations Organisation. The article generalizes the aims of the above-mentioned organisations and their contribution to the combat against the epidemiological diseases of the fi rst half of the 20th century. It has been concluded that we should adhere to the classical principles of the preservation of health in the conditions of coronavirus pandemic to eff ectively withstand the spread of this virus. Key words: pandemic; quarantine restrictions; preservation of health; sanitary and quarantine legislation; regulations.

Анотація. У статті порушено питання збереження та зміцнення здоров’я в умовах пандемії, оскільки самоізоляція та обмеження пересування людей призводить до втрати фізичної активності та появи хронічних захворювань. Відомо, що усі карантинні обмеження та правила створюються та регулюються державою на законодавчому рівні. Для глибшого розуміння проблеми звертаємося до першоджерел карантинного законо давства. Метою статті є дослідження історичних витоків нормативно-правового законодавства щодо питань збереження та зміцнення здоров’я в умовах карантину. У дослідженні використовувались методи: аналізу, порівняння, узагальнення теоретичних даних. З’ясовано, що період формування карантинного законодавства поділяється на три етапи: період Середньовіччя, період перед Першою світовою війною (19-те століття) та післявоєнний період. У статті досліджується історія проведення перших карантинних заходів у Європі часів Середньовіччя та перших карантинних законодавств у Венеції, Гетьманщині та Російській імперії протягом 14-го-18-го століть. Виявлено, що в 19-му столітті вперше запроваджувалися правила боротьби з поширен ням епідеміологічних захворювань, створювалися перші міжнародні санітарні конвенції та медичні органи в Російській та Османській імперіях, які мали завдання сповільнювати поширення таких небезпечних за хворювань, як холера, чума та жовта лихоманка, не роблячи шкоди на той час вільній міжнародній торгівлі. Проаналізовано результати першої (1851 р.), четвертої (1874 р.), та сьомої (1892 р.) Міжнародних санітарних конференції, позитивні та негативні наслідки їх проведення. Описано створення перших міжнародних ме дичних організацій, а саме: Міжнародного бюро суспільної гігієни (L'Offi ce International d'Hygiene Publique), утвореного в 1907 році, Організації охорони здоров’я Ліги Націй, утвореної в 1923 році після Першої світо вої війни, Комітету гігієни Ліги Націй, утвореного в 1926 році та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), утвореної 7 квітня 1948 року як медичний орган Організації Об’єднаних Націй. Узагальнено цілі вищенаведених організацій та їхній внесок у боротьбі з епідеміологічними захворюваннями першої поло вини ХХ століття. Підсумовано, що в умовах пандемії коронавірусу варто дотримуватися класичних засад здоров’язбереження, щоб ефективно протидіяти поширенню цього вірусу. Ключові слова: пандемія; карантинні обмеження; здоров’язбереження; санітарно-карантинне законо давство; нормативні документи.