Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38086
Title: КАМПАНІЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ ВЛАДИ УКРАЇНИ З ПАНДЕМІЄЮ COVID–19 У 2020 РОЦІ: ЕФЕКТИВНІСТЬ, НАСЛІДКИ, РЕЗУЛЬТАТИ
Authors: Радько, Антон Ігорович
Keywords: Політологія, політична наука, Україна, політична влада, панднмія covid-19, державно-просторовий вимір
Issue Date: 2021
Publisher: Ужгород: ПП Роман О. І.
Citation: Радько А. Кампанія заходів боротьби влади України з пандемією Covid - 19 у 2020 році: ефективність, наслідки, результати. Україна і Центральна Європа: історія, політика, культура. Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції «Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті впливу гібридної війни, виборчих процесів, прав національних меншин та пандемії Covid–19» / Відповідальні за випуск: В. І. Гиря., М. М. Вегеш. Ужгород: ПП Роман О. І., 2021. С. 40-54.
Abstract: Розвиток та перебіг різних захворювань, особливо інфекційних, у державно-просторовому вимірі завжди були активним чинником впливу на їхню розбудову, видозміни внутрішньої та зовнішніх політик, що мали зосередити всі зусилля на швидкий й оперативний вихід з викликаного ними становища. Через неконтрольований перебіг більшості з епідемій суспільство охоплює паніка, що призводить до їхнього якнайшвидшого ширення світом, що залежно від їхніх біологічних та соціальних характеристик завдає шкоди, збитків, жертв, деформацій у великих маштабах. З часом розвитку державних практик світу запроваджувалися різні механізми боротьби зі спалахами хвороб як ізоляції хворих, ліквідація будь-яких можливих носіїв вірусів, самих хворих як потенційних поширювачів інфекцій, що підкріплювалися юридичною силою нормативних актів різного рівня та типізації, але варто зазначити, що в історичній ретроспективі органи державної влади завжди стикалися з чисельними проблемами реалізації кампаній боротьби проти поширення недуг через проблеми, пов’язані безпосередньо з особливостями становища різних сфер тогочасного життя, що сприяли або частіше за все заважали якнайкращій реалізації політик викорінення пандемій.
Description: Наслідки кампанії протидії коронавірусу влади України для різних сфер життя суспільства. Карантин, запроваджений Кабміном, торкнувся всіх основних ділянок життєдіяльності населення країни, що виявився в неоднозначних наслідках, що більше тяжіють до негативних зважаючи також і на докарантинний стан країни, які сприяли появі в медійному обігу поняття «коронакриза», Наслідками, що сприяли утвердженню «коронакризи» у суспільстві й не тільки були: 1) У соціально-економічному вимірі: За перший місяць карантину впала удвічі кількість вільних вакансій на онлайн-сервісах пошуку роботи. Цей «провал» виявився тривалим: лише в грудні вакансій стало так само стільки, скільки було на початку березня. Нині в Україні зареєстровано приблизно 1,91 мільйона фізичних осіб-підприємців (ФОП). За пандемічний 2020 рік цей показник практично не виріс. І за державними розрахунками, понад третина ФОПів потребує фінансової допомоги через карантин. Так, у 2020 році зазнали високих збитків через карантин та відсутність фінансових резервів 86% ФОПів. Від початку пандемії в Україні різко впала кількість новостворених малих підприємств, а в перші місяці карантину закривалося значно більше ФОПів, ніж виникало нових: люди просто боялися починати свою справу в умовах невизначеності. Так, у березні, перед початком карантину реєструвалося понад 5400 фізичних осіб-підприємців на тиждень. Після цього відбулося трикратне падіння. І лише у червні цей показник досяг докарантинного рівня. Через вищевказані факти було розгорнуто новий рух підприємців, під назвою «#SaveФОП». Також карантин спричинив повний обвал більшості сфери послуг, гілок туризму. Стосовно зміни добробуту людей через пандемію 2020 року в медіа з’явився вислів «бідніші стали ще біднішими». Загалом бізнес 2020 року через обмеження зазнав набагато більше бід аніж протягом кризи 2009 року. Почала набувати популярності концепція дистанційної роботи населення, сприйнята народом неоднозначно [17]. 2) У емоційно-психологічному вимірі: За 2020 рік пандемія, карантин, епідемічні ризики і власні страхи змінили моделі поведінки людей і виробили звички, які вже стають «новою нормою». Гарно «нову норму» поведінки охарактеризував доктор психологічних наук Вадим Васютинський: «Перше: люди стали поводитися обережніше. Коли був весняний шок (спричинений УКРАЇНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА: ІСТОРІЯ, ПОЛІТИКА, КУЛЬТУРА 50 інформацією про коронавірус та карантином) – вулиці міст майже вимирали. Люди стали здебільшого дотримуватися соціальної дистанції та уникати скупчень. Відтак у Києві дедалі важче побачити переповнений транспорт, – визнає соціальний психолог. – Друге: ми бачимо, як зростає нервозність у всіх видах стосунків, через втому і незрозумілі перспективи. Оскільки влада не лише безпорадна, але й не дає чітких пояснень своїх дій». Люди були дезорієнтовані та напружені через те, що не мають чіткого розуміння, якою є небезпека та як саме можна зменшити ризик, пояснював Вадим Васютинський. І тим самим згадав про третю тенденцію: зменшення рівня спілкування між людьми: «Відчуження, як неминучий елемент поведінки і неминучий наслідок того, необхідності зменшити контакти. Для цього є об'єктивні причини. Але, як наслідок, люди намагаються вирішувати власні проблеми самотужки, без залучення свого «соціального капіталу». Є певні плюси в тому, що ти намагаєшся не розраховувати на інших. Але люди фактично стають непотрібними одне одному. Тобто ми залишаємося зі своєю потребою спілкуватися (вона не зникла) але – без самого спілкування» [17]. 3) У культурно-освітньому вимірі: У 2020 році Україна вимушено зробила «квантовий стрибок» у розвитку онлайн-освіти. Більшість навчальних програм шкіл та вишів «переїхали» онлайн, за винятком дитсадків, молодших класів та частково – перших курсів. Методика навчання онлайн варіювалася: частина викладачів використовувала сучасні інструменти для обміну даними та для онлайн-конференцій, частина – обмежувалася надсиланням світлин зі сторінками завдання на конкретний урок. Поставали проблеми соціалізації дітей, що ще не встигли дізнатися реальну природу шкільної освіти, реального педагогічного навантаження на батьків порівняно з педагогами, кардинальні зміни в стосунках між батьками та дітьми, пов’язані із постійним перебуванням удома, їхнє переосмислення, вирішення психологічних проблем, спричинених ними [17]. Отже, органи державної влади України, представлені Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України, за допомогою чисельних нормативно правових актів почали кампанію протидії пандемії COVID–19, що була у формі карантину, який складається з обмежень та заборон, концепція, механізм розподілу та зміст обсягу яких неодноразово переосмислювалися, унаслідок чого зазнавали змін, яких вимагало громадянське суспільство, знесилене здебільшого негативними наслідками майже в усіх сферах його життя комплексу карантинних нововведень, які виявилися, насправді, з боку влади непослідовними та не достатньо планомірними, а в кінцевому результаті підбитої статистики динаміки захворюваності та видужання населення кінця 2020 року від проблемної недуги – малоефективними.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38086
ISBN: 978-617-8046-15-6
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
науковий збірник конференції.pdf5.45 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.