Проблема взаємодії дітей молодшого шкільного віку з батьками в процесі дистанційного навчання під час пандемії COVID-19

Abstract

Мета. В статті зроблено спробу виявити специфічні риси взаємодії батьків і дітей у ситуації дистанційного навчання, необхідного в умовах обмежувальних заходів, пов’язаних з пандемією Covid-19. Актуальність. Карантин характеризується ситуацією загострення стресу, психологічної напруги та наростанні кризи за кількома ключовими напрямками функціонування суспільства. Однією із найгостріших проблем, яка потребує додаткового вивчення, виступає ситуація взаємодії між батьками та дітьми в процесі дистанційного навчання. Реакція дітей і батьків у складних ситуаціях, пов’язаних із дистанційним навчанням, на нашу думку, потребує більш ретельного соціологічного аналізу. Вивчення поведінкових реакцій допоможе відслідкувати мікросоціальні компоненти стресових, складних для сім’ї ситуацій. Більш детальний аналіз дитячо-батьківської взаємодії у складних, стресових ситуаціях та ідентифікація насильства може стати основою для планування превентивних стратегій щодо насильства у сім’ї. Результати. Дослідження проводилося у січні 2021 року під час другого загальнодержавного локдауну в Україні, пов’язаного з пандемією, спричиненою вірусом Sars Cov-2 Covid-19 з використанням Google Forms. У нашому дослідженні використано метод вибірки керованої респондентами (RDS). Первинні респонденти, рекрутинг яких здійснювався представниками закладів освіти – вчителі початкових класів (7 чол.) та батьки учнів початкових класів – голови батьківських комітетів (6 чол.). Останні виступали як респондентами, так і рекрутерами. Вторинні респонденти – учасники опитування, батьки дітей початкових класів. Анкета складалася із трьох блоків питань: соціально-демографічний блок, насильство та агресія батьків по відношенню до дітей, враження батьків від дистанційного навчання в школі. Дані оброблено за допомогою програми SPSS Statistics 22. Для статистичного аналізу використовувався метод кореляційного аналізу Пірсона. За результатами нашого дослідження, переважна більшість як батьків, так і дітей оцінюють дистанційне навчання негативно та вкрай негативно, причому між ними виявлено корелятивний зв'язок. Попри вкрай негативну оцінку процесу дистанційного навчання як батьками так і дітьми, більшість респондентів відмітила, що відносини з дітьми не змінилися, проте 10,8% вказали, що погіршилися. За результатами нашого дослідження, під час дистанційного навчання в період другого локдауну 60% батьків проявляли по відношенні до дітей вербальну агресію і 10,4% застосовували фізичне насильство. Висновки. З’ясовано, що більшість дітей у складних ситуаціях під час дистанційного навчання просить паузу, щоб відпочити. Встановлено, що батьки у складних ситуаціях під час дистанційного навчання переважно підтримують дитину. Нами виявлено зв'язок між застосуванням батьками фізичного насильства, криків, критики по відношенні до дітей під час дистанційного навчання з аналогічними поведінковими проявами до введення карантину. Вербальна агресія більшою мірою пов’язана із поведінкою дітей та змінами у дитячо-батьківських відносинах, так як вона частіше застосовується.