Дослідження переживань батьків учнів молодших класів, пов’язаних з дистанційним навчанням під час пандемії COVID-19

Abstract

У статті зроблено спробу з’ясувати особисті переживання батьків школярів молодших класів, пов’язаних із процесом дистанційного навчання під час пандемії SARS Cov-2 COVID-19. Ми припускаємо, що сім’ї, у яких виховуються діти молодшого шкільного віку, зазнали дискомфорту та високого рівня психічної напруги. По-перше, діти цього віку ще не здатні до самонавчання і потребують супроводу навчальної діяльності батьками; по-друге, батьки потрапили у напружену ситуацію, пов’язану з необхідністю забезпечити дітям опіку та належний догляд на час перебування на роботі; по-третє, для дітей молодшого шкільного віку здебільшого саме батьки організовують технічне забезпечення навчання (необхідність технічного забезпечення дистанційного навчання часто ускладняється браком необхідної кількості пристроїв для задоволення запитів сім’ї). Опитування проводилося у серпні 2020 року з використанням “Google Forms”. У нашому дослідженні використано метод вибірки, керованої респондентами (RDS). В дослідженні взяли участь 115 батьків учнів початкових класів, серед яких 105 (91,3%) жінок та 10 (8,7%) чоловіків. Дані оброблено за допомогою програми “SPSS Statistics”. Для статистичного аналізу використовувався метод кореляційного аналізу Пірсона. Дослідження переживань батьків учнів молодших класів, пов’язаних із дистанційним навчанням під час пандемії COVID-19, виявило переважно негативні переживання під час дистанційного навчання, які респонденти сформулювали так: «напруга, нестерпно, кошмар, жах» (27,8%); «важко, робота, краще в школі, складно, терпіння» (23,5%); «незвично, відповідальність, переживання» (29,6%). Дослідження дало змогу виявити корелятивні зв’язки Пірсона з місцем проживання, динамікою відносин батьків із дитиною під час дистанційного навчання, оцінкою процесу та результатів дистанційного навчання, реакціями батьків щодо дитини на складні навчальні ситуації, а також із частотою застосування до дитини вербальної агресії. Комплекс стресових факторів під час пандемії на фоні збільшення побутових обов’язків жінки під час ізоляції сприяє виникненню негативних переживань та формуванню негативного ставлення до процесу дистанційного навчання. Такі особливості переживань під час дистанційного навчання батьків також впливають на процес навчання дітей та їх психічне, фізичне, соціальне здоров’я. Вороже сприйняття дистанційного навчання, що також проявляється відповідними емоціями, може бути вкрай небезпечним за своїми наслідками, а саме негативно вплинути на стосунки батьків із дитиною та стати предиктором негативного чи навіть ворожого сприйняття дітьми процесу навчання після пандемії. Ключові слова: дистанційне навчання, батьки, учні початкових класів, переживання, відносини.