Можливість застосування правової позиції Верховного Суду як джерела права в контексті податкового планування.

Abstract

У статті висвітлено значення й роль правових пози- цій Верховного Суду для здійснення податкового пла- нування. Незважаючи на те що деякі науковці схильні визнавати правові позиції Верховного Суду як джерело права, у нормах Конституції та законів України такий статус за ними не закріплено, як і не закріплено нор- мотворчої функції за органами правосуддя. Автор на- голошує на принциповій відмінності з рішеннями ЄСПЛ, статус яких як джерела права прямо закріпле- ний у законі. У свою чергу, визначена законом обов’яз- ковість урахування правової позиції Верховного Суду в діяльності суб’єктів владних повноважень стосуєть- ся правозастосування, а не правотворення. Зроблено висновок, що в разі наявності правової прогалини й ко- лізії в деяких випадках правовий висновок Верховного Суду може визначати правила поведінки для суб’єктів податкових правовідносин. Указано, що за наявності таких прогалин правило поведінки має встановлювати- ся з урахуванням принципу презумпції правомірності рішень платників податків. Наголошено на важливо- сті застосування вказаного принципу всіма суб’єктами податкових правовідносин, а також судом. Відзначено, що податкові органи вказаного принципу часто не до- тримуються. Краща ситуація із застосуванням презумп- ції правомірності рішень платників податків судами. Однак навіть суди під час вирішення спорів іноді від- ступають від указаного принципу, намагаючись здійс- нювати лінгвістичне тлумачення правової норми чи використовуючи аналогію права без урахування мети законодавчого врегулювання відповідних правовід- носин. Відзначено дискусійність питання можливості застосування аналогії закону чи аналогії права в подат- кових правовідносинах. Застосування аналогій судами можна визнати допустимим, якщо воно здійснюється з урахуванням презумпції правомірності рішень платни- ків податків. Водночас застосування аналогії закону чи аналогії права податковими органами не можна визна- ти обґрунтованим, оскільки вони як суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти виключно в порядку та спосіб, що визначені Конституцією й законами України.

The article highlights the importance and role of the Supreme Court's legal position for tax planning. Despite the fact that some scholars tend to recognize the legal positions of the Supreme Court as a source of law, the norms of the Constitution and laws of Ukraine do not assign such status to them, nor do they assign a legislative function to the judiciary. The author emphasizes the fundamental difference with the ECtHR decisions, whose status as a source of law is directly enshrined in law. In turn, the statutory obligation to take into account the legal position of the Supreme Court in the activities of the authorities concerns law enforcement, not lawmaking. It is concluded that in the case of legal gaps and conflicts in some cases legal opinion of the Supreme Court may determine the rules of conduct for subjects of tax relations. It is stated that in the case of such gaps, the rule of conduct should be set taking into account the principle of the presumption of lawfulness of taxpayers’ decisions. Emphasis is placed on the importance of applying this principle to all tax entities and the court. It is noted that tax authorities often do not adhere to this principle. The situation with the use of the presumption of lawfulness of taxpayers’ decisions by courts is better. However, even the courts sometimes depart from this principle in resolving disputes, trying to carry out a linguistic interpretation of the law, or by using the analogy of law, without regard to the purpose of legislative regulation of relevant legal relations. We have noted the controversy over the possibility of applying the analogy of law or the analogy of rule of law in tax relations. The use of analogies by the courts can be considered admissible if it is carried out taking into account the presumption of lawfulness of taxpayers’ decisions. At the same time, the application of the analogy of law or the analogy of rule of law cannot be considered justified by the tax authorities, since they, as subjects of power, are obliged to adhere to the order and manner determined by the Constitution and laws of Ukraine.