Конотації зоонімів у сучасному молодіжному мовленні і традиційній українській лінгвокультурі: константи і динаміка сприйняття

Abstract

Анотація. Стаття присвячена порівняльному дослідженню конотацій зоонімів у сучасному молодіжному мов- ленні і традиційній українській лінгвокультурі. Актуальність запропонованої статті зумовлена потребою систематиза- ції нових конотативних одиниць у сучасному українському мовленні, необхідністю окреслити динаміку оцінного марку- вання словникового запасу й уточнити відомості про взаємозв’язок мови та нематеріальної культури народу. Мета статті – порівняння конотативних значень зоонімів у мовленні сучасної молоді та в українських фольклор- них текстах, з’ясування констант та динаміки. Для досягнення цієї мети виконано такі завдання: 1) визначено основні зооніми, які сучасна молодь використовує з різними конотативними значеннями; 2) виокремлено спільні та відмінні конотативні значення зоонімів в українських прислів’ях та сучасному молодіжному мовленні; 3) проаналізовано мо- тивацію розвитку нових конотативних забарвлень в узвичаєних зоонімів; 4) установлено фактори, що сприяють мета- форизації зоонімів у молодіжному мовленні або, навпаки, обмежують її. Дослідження виконано за допомогою описового методу, методів контекстуального аналізу, функційного аналізу та методики компонентного аналізу. У статті обґрунтовано важливу роль зоонімів в емоційно-оцінному забарвленні мовлення сучасної молоді: вони забезпечують колоритне й наочне втілення переважно негативних рис характеру людини: обмеженості, необізнаності, неохайності, впертості, вульгарності тощо. Більшість зоонімів актуалізує зневажливе ставлення до об’єкта номінації, рідше – іронічно-насмішкувате чи поблажливе. Доведено, що сучасна молодь не тільки використовує зооніми з узвичаєними конотативними значеннями, але й активно переосмислює деякі з них, утворюючи нові негативнооцінні значення. Зміна конотативних значень зоонімів відображає певну динаміку цінностей у суспільстві. Конотативну силу втрачають ті зооніми, що називають тварин, з якими молодь контактує менше. Натомість вона охочіше використовує назви екзотичних та диких тварин, що вирізня- ються специфічними звичками, оскільки такі зооніми сприяють формуванню особливо влучних і колоритних образів. Ключові слова: конотація, конотативне значення, зоонім, молодіжне мовлення, українська лінгвокультура, мета- фора, оцінка.

Abstract. This article focuses on the comparative study of the connotations of zoonyms in modern youth speech and traditional Ukrainian linguoculture. The relevance of the proposed article is due to the need to systematize new connotative units in the modern Ukrainian language, to clarify the dynamics of the evaluative marking of vocabulary, to clarify information about the relationship between language and non‐material culture of the people. The purpose of the article is to compare the connotative meanings of zoonyms in the modern youth speech and in Ukrainian folklore texts, to find out the constants and dynamics. To achieve this goal, the following tasks were performed: 1) the main zoonyms that modern youth use with different connotative meanings are identified; 2) the common and different connotative meanings of zoonyms in Ukrainian proverbs and modern youth speech are clarified; 3) the motivation of development of new connotative meaning in usual zoonyms is analyzed; 4) factors that contribute to the metaphorization of zoonyms in youth speech or, conversely, limit it are identified. The investigation is grounded on the descriptive method, methods of functional analysis, contextual analysis, and component analysis. The paper proves that the connotations of zoonyms are an important means of emotional and evaluative expression of speech of modern youth: they provide a colorful and visual embodiment of mostly negative traits of human character: unreasonableness, ignorance, slovenliness, stubbornness, vulgarity, and so. Most zoonyms actualize contempt for the object of the nomination, less often – ironically mocking or indulgent. The author concludes that modern youth not only uses zoonyms with the usual connotative meanings, but also actively rethinks some of them, forming new negative meanings. The change in the connotative meanings of zoonyms reflects a certain dynamics of values in society. Connotative power is lost by those zoonyms that names animals with which the youth have less contact. Instead, young people are more willing to connote the names of exotic and wild animals, distinguished by their typical habits. Extraordinary signs of animals contribute to the formation of particularly accurate and evident visual images. Keywords: connotation, connotative meaning, zoonym, youth speech, Ukrainian linguistic culture, metaphor, evaluation.