Вплив будапештської славістичної школи на формування наукового світогляду закарпатських студентів (перша половина 40-х років ХХ ст.)

Abstract

Анотація. У статті стисло представлено історію будапештської славістики, яка має понад стосімдесятирічну тяглість. Наголошено, що славістичні студії в Будапешті розпочалися в середині ХІХ століття, a особливий розвиток славістичної науки простежується з кінця 1880-х років, із часу створення кафедри славістики в Будапештському уні- верситеті. Ім’я Ашбота Оскара відоме у слов’янському мовознавстві насамперед як дослідника слов’яно-угорських міжмовних контактів. Янош Меліх – фахівець з угорського і слов’янського мовознавства, прославився і як етимолог. Здійснена спроба вивчення специфіки наукової діяльності одного з найвидатніших дослідників в історії угор- ського мовознавства ХХ століття Іштвана Кнєжі, який упродовж більш ніж п’ятнадцять років очолював кафедру сла- вістики. На основі аналізу його науково-педагогічної спадщини з’ясовано, що у сфері славістики вагомими є праці науковця з топоніміки, антропоніміки, історії найдавніших зв’язків слов’ян з угорцями, угорсько-слов’янських міжмовних контактів. Мета статті – представити вплив будапештської славістичної школи, зокрема професора Іштвана Кнєжі, на формуван- ня світогляду та наукових зацікавленостей студентів-вихідців із Закарпаття, зокрема Еміля Балецького, Кирила Галаса і Василя Ороса. Це визначає актуальність теми. Для розв’язання поставлених завдань у роботі використано описовий і зіставний методи дослідження. До основних наших завдань входить: представити сферу наукових зацікавлень Іштвана Кнєжі, його освітницьку діяльність; основні моменти життєвого шляху та формування наукових орієнтирів Е. Балець- кого, В. Ороса та К. Галаса; наголосити на впливові професора Кнєжі на формування їхнього світогляду. Виявлено, що славістична школа Будапештського університету (насамперед доробок професора І. Кнєжі) відіграла важливу роль у становленні Е. Балецького, В. Ороса та К. Галаса як науковців-мовознавців. Представленням і аналізом результатів власних вагомих наукових розвідок І. Кнєжа показав своїм студентам шлях до ще не досліджених сфер мовознавчої славістики, зокрема топоніміки, етимології, діалектології, до вивчення міжмовних контактів тощо. Ключові слова: будапештська славістична школа, Будапештський університет, славістика, Іштван Кнєжа, Еміль Ба- лецький, Кирило Галас, Василь Орос.

Abstract. The article presents the history of Slavic studies in Budapest, which is more than one hundred and seventy years old. It is emphasized that the scientific investigation of Slavic studies began in the middle of the 19th century. The special development of Slavic studies can be traced back to the end of 1880s, when the Department of Slavic Studies was established in the University of Budapest. Asbót Oscár’s name is known in Slavic linguistics primarily as a researcher of Slavic-Hungarian interlingual contacts. Jánosh Melich, a specialist in Hungarian and Slavic linguistics, became famous as an etymologist. It is emphasized that in the late 1940 s of the twentieth century the Department of Slavic Studies was headed by István Kniezha. He is considered to be one of the greatest figures in the history of Hungarian linguistics of the twentieth century, in particular Slavic studies. István Kniezha’s scientific activity has affected almost all branches of linguistics. In the field of Slavic studies, his works on toponymy, anthroponymy, the history of the ancient relations of the Slavs with the Hungarians, the Hungarian-Slavic interlingual contacts are important. The purpose of the article is to present the influence of the Budapest Slavic school, in particular Professor István Kniezha’, on the formation of the worldview and scientific interests of students from Transcarpathia, in particular Emil Baleczky, Kyrylo Halas and Vasyl Oros. This is the novelty of the topic. Descriptive and comparative research methods were used to solve the tasks. Our main tasks include: to present the sphere of István Kniezha’ scientific interests, his educational activity; highlights of his life and formation of scientific interests of Emil Baleczky, Vasyl Oros and Kyrylo Halas; emphasize the influence of Professor Kniezha on the formation of their worldview. It was found that the Slavic school of the University of Budapest (first of all the works of Professor István Kniezha) has played an important role in the formation of Emil Baleсzky, Vasyl Oros and Kyrylo Halas as linguists. By presenting and analyzing the results of his own important scientific researches, István Kniezha showed his students the way to unexplored areas of Slavic studies, in particular toponymy, etymology, dialectology, to the investigation of interlingual contacts, and so on. Keywords: Slavic school of Budapest, University of Budapest, Slavic Studies, Emil Baleczky, Kyrylo Halas, Vasyl Oros, István Kniezha.