Мислячі катрени від закарпатського поета Юрія Шипа

Abstract

Відомо, що мислення – це людська здатність думати, пізнавати й оцінювати навколишній світ, суспільні відносини та себе в них. У розсудливості й критичному аналізі того, що відбувається з нами й навколо нас полягає престижний привілей людського розуму й мудрості над можливостями інших живих організмів та істот у духовному та матеріальному бутті природи. Це, так би мовити, своєрідний мініатюрний "химородний звиток", лаконізований поетом Юрієм Шипом у його книзі катренів "Каламбури діда Юри" так: "Людське життя – з химер клубок і пошиття з його ниток". Таким шитвом у виданні обумовлені базові аспекти гуманістичного рівня свідомості та моральних якостей культури, побуту, звичаїв та особливостей здатності людського мозку. В реальному житті обслуговує цю потребу вся професійна економічна та інша людська діяльність по справедливому (або навпаки) створенню та розподілу матеріальних і духовних благ.

У цій фундаментальній онтологічній та гносеологічній ґенезі важливе місце належить мистецтву й, зокрема, літературі. Саме тому й робимо навмисне логічний наголос на ній перед конкретним аналізом книги "Каламбури діда Юри", в гострослівних катренах якої (а їх понад сімсот) домінують роздуми, оціночні констатації та висновки про те, що є, чого немає і що повинно бути та не бути, що хочемо та не хочемо у нашому житті. Для цього є чимало достеменних підстав, як у безпосередньому змісті творів, так і між їх рядками з акцентами та натяками. Сказати про те, як автор інтерпретував їх у художньому вияві через поезію з гумором тощо – справа літературознавців.