Компаративізми з антропонімними компонентами у закарпатському говорі

Abstract

Анотація. У статті здійснено структурно-семантичний і функціонально-мотиваційний опис вузьколокальних го- віркових порівняльних зворотів з антропонімними компонентами – різними класами власних особових назв – у функ- ції об’єкта порівняння. Матеріал записаний від носіїв закарпатських говірок і вперше вводиться у науковий обіг. Для аналізу відібрані оказіональні порівняльні звороти, що виникли в результаті певної позамовної ситуації, яка залишила слід у свідомості мовців, очевидцями ситуації вони могли бути або перекази про яку передаються із покоління в по- коління, а самі компаративи активно функціонують у народному мовленні мешканців конкретного населеного пункту Закарпаття, тобто антропоніми у складі цих компаративів – це живомовні власні особові назви людей, відомих певному колу мовців (спільноті, громаді). У дослідженні спираємося на фундаментальні праці відомого дослідника антропонімії Закарпаття П. П. Чучки і представленим матеріалом підтверджуємо висновок про те, що кожна місцевість має певну специфіку в ономастич- ному репертуарі, який виник і функціонує в місцевій системі фоно-морфемних засобів відповідно до правил місцевих принципів номінації. При встановленні походження і семантики порівняльного звороту береться до уваги етнокультур- ний зміст висловлювання і позамовної ситуації. За свідченнями мовців зроблено спробу з’ясувати обставини, що стали поштовхом для утворення порівняльного звороту у межах говірки села (кутка, вулиці, родини), простежити умови його миттєвого виникнення або поступової фразеологізації, набування ознак компонентної усталеності, відтворюваності, емоційно-експресивної маркованості, а також дослідити механізм переосмислення і символізації власних особових назв як компонентів діалектних порівняльних зворотів у часовому і просторовому вимірах. Основу компаративів в об- стежених говірках становлять як однослівні (одночленні), так і неоднослівні найменування, розгорнуті найменування осіб (антропонімні словосполучення). Описано структурно-семантичні моделі порівняльних зворотів, основу порів- няння у яких становлять три основні антропонімні класи – ім’я, прізвисько, прізвище. Ключові слова: компаративізм, компаратив, порівняльний зворот, об’єкт порівняння, онім, антропонім, закарпат- ський говір, закарпатські говірки.

Abstract.The article provides a structural-semantic and functional-motivational description of narrow-colloquial comparative inflections with anthroponymic components in their composition, in which the objects of comparison are different classes of proper personal names. The material was recorded from the speakers of Transcarpathian dialects and is introduced into scientific circulation for the first time. Occasional comparative inversions that arose as a result of a certain extra-linguistic situation that left a mark in the minds of speakers, which they could be eyewitnesses or legends about which are passed down from generation to generation, and the comparatives themselves actively function in the vernacular of a particular settlement , ie anthroponyms in these comparatives are living personal names of people known to a certain circle of speakers (community). The study is based on the fundamental works of the famous researcher of anthroponymy of Transcarpathia PP Chuchka and the proposed material confirms the conclusion that each area has a specificity in the onomastic repertoire, which arose and functions in the local system of phono-morphemes in accordance with local principles of nomination. . In establishing the origin and semantics of the comparative inversion, the ethnocultural content of the utterance and the extralingual situation is taken into account. According to the speakers, an attempt was made to find out the circumstances that prompted the formation of a comparative inversion within the village dialect (corner, street, family), to trace the conditions of its instantaneous origin or gradual phraseology, acquisition of signs of component stability, reproducibility, emotionally expressive labeling. and also to trace the mechanism of rethinking and symbolization of proper personal names as components of dialectal comparative inversions in temporal and spatial dimensions. The basis of comparatives in the surveyed dialects are both monosyllabic (monosyllabic) and non-monosyllabic names, expanded names of persons (anthroponymic phrases). Structural-semantic models of comparative inversions are described, the basis of comparison of which are three main anthroponymic classes - name, nickname, surname. Keywords: comparativism, comparative, comparative inversion, object of comparison, onym, anthroponym, Transcarpathian dialect.