Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38737
Title: Дещо з української макро- та мікротопонімії Мараморощини (Румунія)
Other Titles: Aspects regarding the macro- and microtoponymy of Maramureș (Romania)
Authors: Гербіл, Іван
Keywords: топонім, апелятив, українці Мараморощини, протоукраїнська мова, староукраїнська мова, українська мова, румунська мова
Issue Date: 2021
Publisher: ПП Данило С. І.
Citation: Гербіл, Іван Дещо з української макро- та мікротопонімії Мараморощини (Румунія) / Іван Гербіл // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Філологія / ред.кол.: М. Номачі (голов. ред.), Н.Венжинович, Ю.Бідзіля та ін. – Ужгород : ПП Данило С. І., 2021. – Вип. 1 (45) : На пошану Кирила Йосиповича Галаса (до 100-річчя з дня народження). – С. 165-174. – Рез.укр., англ. – Бібліогр.: с. 172-174 (28 назв).
Series/Report no.: Філологія;
Abstract: Анотація. Історія марамороських українців тісно пов’язана з історією Мараморощини, яка, як відомо, уперше зафіксована лише в документі, що стосується 1199 р. Цей факт змушує нас припустити, що присутність українського, праукраїнського населення передує цій даті, покликаючись на замітки Нестора-літописця, де згадується про війни слов’ян із уграми, які проходили на території сучасного Закарпаття в 898 р. Він зазначив: «Воювати на живущие волохи і словіни» (тобто русини, предки українців – І.Г.). І ми не помилимося, якщо скажемо, що ця загальна історія включає й центральну та північну частини Трансільванії. У цій статті ми намагаємося представити помилкові теорії, навколо яких були розроблені дослідження, присвяче- ні історії марамороських українців та українській топоніміці Марамуреша. Одна із цих теорій пов’язана з поселенням на північно-західному кордоні Мараморощини в другій половині XIV століття князя Ф. Корятовича з 40000 українців. На підставі цієї ж хибної теорії, яка для більшості дослідників стала аксіомою, можливість присутності українців чи їхніх предків у великій кількості на Мараморощині до цієї дати була виключена. У результаті цього було зроблено багато неправильних висновків, з поміж яких ми наводимо лише два: 1) багато актуальних топонімічних назв (оронімів та гідронімів), що мають слов’янський аспект (або зафіксовані у документах у слов’янській формі), було зараховано до якогось слов’янського населення, але не до українців чи праукраїнців на тій підставі, що останні (тобто українці) прибули лише в XIV ст., можливо, наприкінці XIII ст., і, не беручи до уваги той факт, що українці також мали своїх предків; 2) твердження: «деякі нинішні населені пункти Марамуреша були засно- вані румунами, але їх імена мають слов’янське походження» (без жодних доказів того, що вони раніше мали румунські / волоські імена). До вищезазначеного додаються десятки українських мікротопонімів, що побутують на територіях відповідних населених пунктів, заселених сьогодні лише румунами. Ключові слова: топонім, апелятив, українці Мараморощини, протоукраїнська мова, староукраїнська мова, укра- їнська мова, румунська мова.
Abstract. The history of the Ukrainians in Maramureș is closely connected with the history of Maramureș, first mentioned in a document dated 1199, which persuades us to admit that the presence of a Ukrainian, Proto-Ukrainian (or Eastern Slavic) population precedes this date. Referring to the wars fought by the Slavs with the Hungarians in the Transcarpathian region, the chronicler Nestor stated in 898: ‘let the population of this place fight: the Vlachs and the Slovins’ (i.e. rusyns –I.H.). Undoubtedly, we will not be wrong when we state that the central and northern regions of Transylvania are included in this common history. In this article we intend to present the wrong theories around which studies on the history of the Ukrainians and Ukrainian toponymy of Maramureș have been written. One of these theories refers to the settlement of Knez F. Koreatovici and 40,000 Ukrainians in the north-west of Maramureș in the second half of the 14th century. On the basis of this erroneous theory (which has become, for many researchers, an axiom) the possibility of the presence of Ukrainians or their ancestors in large numbers in Maramureș before this date has been eliminated. Consequently, many erroneous conclusions have been drawn. Here are just two of them: 1) Many local names (oronyms and hydronyms) which have a Slavic aspect (or have been attested under/with a Slavic form) have been attributed to some Slavic populations, by no means Ukrainian or Proto-Ukrainian, on the grounds that they arrived only in the 14th century, possibly the end of 13th century, without considering the fact that the Ukrainians also had ancestors; 2) the statement: ‘some of the present-day localities in Maramureș have been founded by Romanians, but their names are of Slavic origin’ (without any evidence that they formerly had Romanian / Wallachian names). Scores of Ukrainian micro-toponyms, existent on the territories of these localities, today inhabited solely by Romanians, may be added to the above-mentioned things. Keywords: toponym, appellation, Ukrainians in Maramures, Maramures, Proto-Ukrainian, Old Ukrainian, Ukrainian, Romanian.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38737
ISSN: 2663-6840
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 1(45) - 2021

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ДЕЩО З УКРАЇНСЬКОЇ МАКРО.pdf509.55 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.