Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38743
Title: Географічні назви м. Ужгорода та його околиць із точки зору етимології
Other Titles: Geographical names of Uzhhorod and it’s suburbs from the point of view of their etymology
Authors: Зикань, Христина Імрівна
Keywords: географічні назви, географічні терміни, мультинаціональне та мультикультурне середовище, багатомовність, іншомовні запозичення, паралельні назви, етимологія
Issue Date: 2021
Publisher: ПП Данило С. І.
Citation: Зикань, Христина Географічні назви м. Ужгорода та його околиць із точки зору етимології / Христина Зикань // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Філологія / ред.кол.: М. Номачі (голов. ред.), Н.Венжинович, Ю.Бідзіля та ін. – Ужгород : ПП Данило С. І., 2021. – Вип. 1 (45) : На пошану Кирила Йосиповича Галаса (до 100-річчя з дня народження). – С. 218-222. – Рез.укр., англ. – Бібліогр.: с. 221-222 (6 назв).
Series/Report no.: Філологія;
Abstract: Анотація. У статті на основі географічних назв міста Ужгорода та його околиць продемонстровано вплив мультикультурного середовища на користування мовою. Матеріалом дослідження слугували топоніми, зібрані в польових умовах і в архівах та бібліотеках міст Берегова та Ужгорода Закарпатської області, Будапешта і Дебрецена (Угорщина). Під час дослідження етимології географічних назв та термінів з’ясовано, що користувачі мови створюють нові, «змішані» з двох мов слова, при цьому для них під час комунікації не виникає жодних труднощів, оскільки це для них природно і зрозуміло. Саме тому двомовність та багатомовність є звичними на цій території. Представники старшого покоління про- тягом свого життя вивчили не одну державну мову, тому вони володіють угорською, чеською, російською та укра- їнською. Але цілком можливо, що серед їхніх родичів, знайомих є румуни, словаки, шваби та представники інших національностей. Тисячолітнє співіснування різних національностей і, як наслідок, паралельне вживання тих самих географічних назв у різних мовах, розширення і звуження їх значення дуже добре простежуються в нашому краї. Показовим є наявність у побутовому мовленні українців і словаків таких старих назв, як Лугош, Флудер та ін., а в угорців – давніх слов’янських за походженням назв: Баня, Поторчо і новітніх: Вулшінкі, Коноплянкі, Медзі водамі, Млініште, Підлипники та ін. Слов’янське середовище, в якому проживає угорське населення, позначилося і на творенні нових угорських то- понімів. Це стосується передусім використання афіксів та суфіксів при утворенні угорських відповідників до топо- німів слов’янського походження, наприклад: Dácsák, Domkák. У ряді випадків при утворенні складних топонімів до слов’янської назви додане угорське слово: Cservenicza erdészlak – ’ліснича хата на Червениці’. Із слів, запозичених з угорської мови (kert, tó), за закономірностями української мови формувалися топоніми : Zákertjanki. Ключові слова: географічні назви, географічні терміни, мультинаціональне та мультикультурне середовище, бага- томовність, іншомовні запозичення, паралельні назви, етимологія.
Abstract. The article presents Uzhhorod and it’s suburbs. Through their geographical names has been presented the effect of the multicultural environment on the use of the language. During the study of the names and geographical terms from the point of view of their etymology it has been presented that the speaker (or the language user) creates a new, mixed language words without any issue in the communication, because it’s been natural here for over a thousand years. During their lives, the older generation has learned multiple official state languages, that’s why they speak in hungarian, czech, russian and ukrainian. The name of the streets, offices, institutions had to be learned in every period in the state’s current official language. With the change of politics, these names remained for a long time, some of them are often used nowadays as well. Our goal was to analize the words which were collected in a few years from the point of view of their etymology. Beside the hungarian, slavic, german, czech and other names, we pointed out those, which were created by mixing two words from two different laguages (such as Zakertjanki). Other examples are Dácsák, Domkák, or the Cservenicza erdészlak (Chervenicza forest house). Thanks to the coexistence, Transcarpathian Ukrainians knows a lot of old names, like Lugos, Fluder etc, and Hungarians use old Slavic names: Bánya, Patarcsa and others. They also know modern names as well: Vulsinki, Konopljanki, Medzi Vodami, Mlinisce, Pidlipniki. Besides the geographical names and the names of the streets we can ’t miss out the geographical terms. Local people use a lot of them as well. We analyzed these words from the point of view of their etymology and showed a few examples in the article. In the end of the article we can draw the conclusion that due to the change of politics, the migration and the multinational environment, a colorful base of names has been created which is very valuable. Keywords: geographical names, geographical terms, multinational and multicultural environment, borrowing, parallel names, etymology.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38743
ISSN: 2663-6840
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 1(45) - 2021

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ М. УЖГОРОДА.pdf439.36 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.