Конотоніми у творах Василя Шкляра

Abstract

Анотація. Художній текст виявляє широкі можливості для конотонімізації, вивчення якої є актуальним і спри- ятиме не тільки поповненню емпіричної бази української конотонімії, а й поглибленню цілісної концепції розвитку національної ономастики та лінгвостилістики. Мову художніх творів В. Шкляра в різних аспектах досліджували Л. Томіленко, В. Буда, Л. Старовойт, В. Семиряк, Н. Венжинович, І. Глуховцева, Н. Митько, А. Вегеш, О. Мороз, О. Іонова, К. Олар, М. Доценко, Н. Свистун, В. Тихоша, Т. Шевченко, В. Лисенко та ін. Проте вторинне значення онімів, що виявляється у зміні їх конотативних образів і роз- ширенні семантичного діапазону, у художньому ідіостилі В. Шкляра вивчено ще недостатньо. Мета статті – семантичний і функціональний аналіз конотонімів у художній мові В. Шкляра. Джерелом для до- слідження послужив мовний матеріал романів «Ключ», «Залишенець. Чорний Ворон» і «Маруся». Для досягнення мети заплановано вирішити такі завдання: вилучити з художнього тексту власні назви зі вторинним конотативним зміс- том; здійснити їх класифікацію за референтною основою; дослідити механізм семантичного розширення пропріативів; простежити функціонально-стилістичне навантаження конотонімів. В аналізованих романах В. Шкляра зафіксовано переважно конотонімні антропоніми, топоніми, ергоніми, що виникли шляхом метафоризації та метонімізації. Домінантою художнього почерку митця є вживання конотонімних інтерлінгвальних міфоантропонімів та інтралінгвальних топонімів. Виразна експресивність притаманна конотонімам, що виникли на базі метафоризації. Конотоніми ж метоніміч- ного типу виявляють послаблену образність і мають здебільшого узуальний інтралінгвальний характер. Характер конотонімів художнього тексту частково залежить від жанрових особливостей, ідейно-тематичного змісту і проблематики твору: якщо в гостросюжетному романі «Ключ» переважають метафоричні конотативні антро- поніми, то в історичному творі «Маруся» превалюють метонімічні топоніми й ергоніми. Найпродуктивнішою є коно- тонімізація онімів у мові роману «Ключ», а найменш продуктивна – в романі «Залишенець. Чорний Ворон». Ключові слова: власна назва, пропріатив, вторинна номінація, метафора, метонімія, конотонімізація, конотонім.

Abstract. The literary text reveals ample opportunities for conotonimization, the study of which is topical nowadays as it will contribute not only to the replenishment of the empirical basis of Ukrainian conotonymy, but also to the deeper consideration of the holistic concept of national onomastics and linguistic style. The language of V. Shklyar’s artistic works has been studied in various aspects by L. Tomilenko, V. Buda, L. Starovoit, V. Semiryak, N. Venzhynovych, I. Glukhovtseva, N. Mitko, A. Vehesh, O. Moroz, O. Ionova, K. Olar, M. Dotsenko, N. Svistun, V. Tikhosha, T. Shevchenko, V. Lysenko and others. However, the secondary meaning of onyms, which is manifested in the change of their connotative images and the expansion of the semantic range in the artistic idiosyncrasy of V. Shklyar still lacks its proper consideration. The purpose of the paper is semantic and functional analysis of conotonyms in the artistic language of V. Shklyar. The source of the study is represented by the language material taken out from the novels «Key», «The Remnant. Black Crow» and «Marusya «. To achieve the goal the author puts forward the following tasks: to pick out from the literary text proper names with secondary connotative content; to classify them on a reference basis; to research into the mechanism of semantic expansion of propriatives; to trace the functional and stylistic load of the conotonyms. V. Shklyar’s novels under consideration have demonstrated the usage of conotonymic anthroponyms, toponyms, ergonyms, which arose by means of metaphorization and metonymization. The dominant feature of the artist’s artistic style is the usage of conotonic interlingual mythoanthroponyms and intralingual toponyms. Expressiveness is inherent in conotonyms that arose on the basis of metaphorization. Connotations of the metonymic type show weakened imagery and are predominantly of usual intralingual. The nature of the conotonyms of the literary text depends partially on the genre features, ideological and thematic content and issues of the work: if the action novel «Key» is dominated by metaphorical connotative anthroponyms, the historical novel «Marusya» is dominated by metonymic toponyms and ergonomics. The most productive is the conotonimization of onyms in the novel «Key», and the least productive - in the novel “The Remnant. Black Raven». Keywords: proper name, propriative unit, secondary nomination, metaphor, metonymy, conotonimization, conotonym